“Звільнення вагітних і 12-годинний робочий день”: Новий трудовий кодекс здивує українців. Що потрібно знати


Українців змусять працювати по-новому.

Як стало відомо, уряд спішно підмовив новий варіант Трудового кодексу, який може бути винесений на Кабмін вже на цьому тижні, після чого його подадуть до парламенту. Далі документ нібито планується прийняти за прискореною процедурою (спеціально для цього його навіть скоротили, залишивши замість більш ніж 130 статей всього 99, як того вимагає регламент).

При цьому сам законопроєкт поки мало хто бачив – його немає ні на сайті МЕРТ (яке нібито є розробником), ні на сайті Мінсоцполітики.

“Хоча такі проєкти повинні проходити громадське обговорення, яке зазвичай триває місяць, а по-хорошому – ще й профільну експертизу”, – говорить президент адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Вдалося знайти текст законопроєкту. І після його прочитання стає зрозуміло – турборежим і строгу секретність влада включила недарма. Через парламент розраховують провести ряд скандальних норм, які навряд чи сподобаються громадськості.

Наприклад, планується урізати лікарняні і переглянути відпустки, спростити процедуру звільнення людей, включаючи працівників пільгових категорій – вагітних і матерів у декретній відпустці, фахівців передпенсійного і пенсійного віку, інвалідів та ін. У новій трудовій реальності від глави МЕРТ Тимофія Милованова, який є головним ідеологом проекту, не знайшлося місця також профспілкам.

“По суті, українцям пропонують трудове рабство. Нинішній Трудовий кодекс і так на практиці часто не виконується. Але він є для громадян якоїсь соломинкою, за яку у важкій ситуації можна вхопитися. Тепер же забирають і її”, – відзначає аналітик інституту Grouford Олексій Кущ.

У той же час виконавчий віце-президент Конфедерації профспілок Олексій Мірошниченко вважає, що чинний КЗпП “занадто соціальний” і навіть “соціалістичний”. І він нібито пов’язує бізнес по руках, не дозволяючи розвиватися. Суворе українське трудове законодавство, за його словами, відлякує також іноземних інвесторів. Втім, Мірошниченко визнав: з ними при розробці скандального законопроєкту влади теж не радилися. Не виключено, що радилися з “іноземними інвесторами”, яких збираються залучити звуженням прав найманих працівників.

Ідея переписати Трудовий кодекс у Зе виникла вже давно. Ще у вересні глава профільного комітету з соціальних питань Галина Третьякова збирала експертні групи для роботи над новим варіантом ТК. Основний посил – існуючий Трудовий кодекс, який був написаний ще в радянські часи (він датується 70-ми роками минулого століття), помітно застарів і вже не відображають реальні трудові взаємовідносини.

Насправді це не зовсім так, адже за останні роки в Кодекс законів про працю були внесені сотні правок.
Втім, в деякій модернізації ТК, звичайно ж, потребує. Наприклад, там не прописані умови роботи для фрілансерів, за договорами, такі поняття як аутсорсинг персоналу тощо.

Але крім “оновлення” у Зе планували і “спростити” ряд норм. Наприклад, звучали ідеї про скорочення відпусток і лікарняних за свій рахунок, що відразу ж насторожило громадськість. Хоча самого тексту нового ТК у Третьякової так і не показали.

“Я був на круглому столі по Трудовому кодексу ще у вересні, в Одесі. Там говорили про те, що, мовляв, роботодавцю складно звільняти персонал, пропонували помітно скоротити гарантії для працівників і” забути “про профспілки в питаннях регулювання трудових відносин”, – адвокат Ростислав Кравець, який також є головою профспілки юристів.

Пізніше про необхідність грунтовно переписати Кодекс законів про працю говорив також прем’єр-міністр Олексій Гончарук, якого обурив той факт, що в Україні простіше розлучитися, ніж звільнити найманого робітника.
Але подати свій варіант ТК в парламент профільний комітет так і не встиг. На хвилі чуток про підготовлюваний “закручування гайок” для українців опозиційні фракції завдали удару на випередження – було зареєстровано відразу два альтернативні законопроєкти, №2410 і 2410-1, які багато в чому понаднормові. Зазначено, що відпочинок між змінами повинен становити не менше 12 годин, тобто, законним буде вважатися 12-годинний робочий день.
Єдине обмеження – “ненормованих” договорів у роботодавця має бути не більше 10% від загальної кількості.

Також роботодавці зможуть розривати трудові договори до закінчення терміну їх дії. Наприклад, компанія зможе вказати на двері співробітнику, якому “на підставі медичного висновку робота протипоказана”. Також не діє (або тимчасово не діє) договір, скажімо, на час навчання працівника.

У законопроєкт вписаний цілий список причин, які дозволять роботодавцям швидко і без зайвої тяганини звільняти людей. Один з пунктів, наприклад, це звільнення за “власною ініціативою роботодавця”. Для цього не потрібно довго пояснювати причини, досить просто повідомити працівника за 15 днів (якщо до цього він працював на цьому місці до шести місяців) або 30-90 днів (якщо стаж від півроку до 10 років). Далі в проекті слід цікаве формулювання: “терміни попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією”.

Тобто реально виставити співробітника за двері хоч в той же день, просто потрібно дати йому трохи грошей. Нагадаємо: зараз по ТК про звільнення або скорочення повинні попереджати не менш ніж за два місяці, а при звільненні з причин, не залежних від працівника, йому належить подвійний посадовий оклад.

Читайте також:  Комуналка в Україні: стало відомо про важливе нововведення. Треба платити, навіть якщо не користуєшся

Якщо працівник відмовиться підписуватися під такими кабальними умовами, роботодавець може тільки на цій підставі розірвати договір в односторонньому порядку.
Щоб звільнити працівника “через”, шукати таку теж довго не доведеться. Так, досить порушення умов трудового договору більше двох разів за півроку. Однією з таких причин може бути неявка на роботу “через тимчасову непрацездатність”, тобто через тривалу хворобу (від 4 місяців). Аргумент для звільнення також – неявка на роботу понад 10 днів.

Є ризики і для категорій працівників, який зараз захищені законом від звільнення. Наприклад, жінки в декреті можуть залишитися без роботи “в зв’язку з ліквідацією або реорганізацією” підприємства, а за цією схемою, як розповідає Ростислав Кравець, багато підприємств і зараз проводять масові скорочення – заявляють про нібито реорганізації, змінюють назву посади і залишають людини без роботи.

Загальнодержавних свят хочуть залишити тільки дев’ять: 1 січня (Новий рік), 25 грудня і 7 січня (Різдво), 8 березня, 1 і 9 травня, 28 червня (День Конституції), 24 серпня (День незалежності), 14 жовтня (День захисника України).

Трудові “рішали” замість профспілок

На окрему увагу заслуговують перехідні положення нового законопроєкту. Як тільки він набуде чинності (через шість місяців після прийняття), відразу ж анулюються чинних законів – Кодекс законів про працю, “Про оплату праці”, “Про відпустки”, “Про професійні спілки” та інші.
“Міріть” роботодавців і працівників буде якась Національна служба посередництва і примирення – державний орган, який стане “гасити” трудові конфлікти. Вона, зокрема, готуватиме якихось посередників і арбітрів, яких потім стане розсилати по “проблемним” підприємствам. Про роль, яка в процесі колективних трудових спорів відводиться профспілкам, в проекті нічого не говориться.

“Працівникам замість безоплатної правової профспілкової допомоги відразу запропонують захист в суді за гроші. Профспілки також будуть позбавлені права громадського контролю за виконанням законодавства про працю. І що важливо – профспілки позбавлять права брати участь в розробці державної політики в сфері трудових відносин, оплати праці, соціального захисту “, – пояснили в Федерації профспілок.

Але у роботодавців на цей рахунок інша думка.

“Реальних профспілок зараз немає. Це” ряджені “, і їх треба виключити з ринку праці і повернути через час, коли з’являться справжні профспілки”, – вважає керівник компанії “Ярослав” Олександр Барсук.

“Одна справа проінформувати профспілки про якомусь нововведення, а інша справа – отримати від них узгодження. Часто це буває непросто, що ускладнює роботу бізнесу”, – говорить Олексій Мірошниченко.

Готуються до масових скорочень?

За словами Мірошниченка, основні зауваження до чинного в Україні трудовим законодавством від іноземних партнерів і інвесторів – зайва “захищеність” працівників.

“Трудовий кодекс не повинен гальмувати розвиток бізнесу. У нас, наприклад, більше десяти пільгових категорій, які мають пріоритетне право на працевлаштування. І для них компанія повинна тримати 4% робочих місць або платити штрафи. Підприємство також не може звільнити не тільки працівника передпенсійного віку, але і пенсіонера, тобто немає можливості взяти на це місце молодого фахівця. це гальмує модернізацію економіки. Зрозумійте, за цінними кадрами роботодавці самі будуть бігати. і вони готові платити, але тільки – у справі. Скажімо, сплачений ть підвищення кваліфікації, навчання, а не незрозумілі штрафи за квоти для пільговиків “, – говорить Мірошниченко.

За його словами, для іноземних інвесторів трудове законодавство, поряд з податковим та митним, входить в список пріоритетних при ухваленні рішення про відкриття бізнесу в Україні.

Хочуть “спрощень” не тільки іноземці, а й наші підприємства.

“Ми не так здорово живемо, щоб забороняти понаднормові, отгулівать всі світові свята і не мати можливості вигнати нероби”, – говорить Олександр Барсук.

За фактом багато комерційних компаній вже і так давно ігнорують Трудовий кодекс – є і понаднормові, і робота у вихідні, і додаткові навантаження, і звільнення “нема за що”. Так живе, по суті, більшість компаній малого й середнього бізнесу.

“Головним елементом тиску на найманих працівників там – зарплати в конверті. Роботодавець може офіційно вас і не звільняти, він просто перестане платити” сіру “частину окладу. І ви самі підете, так як пропаде економічний сенс роботи. Інша справа – великі підприємства, де все по-білому і по Трудовому кодексу. Не виключено, що послаблення лобіюють для себе фінансово-промислові групи, готуючись до нової економічної кризи, на хвилі якого напевно доведеться скорочувати цілу армію робітників. Але одна справа звільняти їх з виплатами Емаль сум, а інше – просто поставивши перед фактом “, – резюмував Олексій Кущ.

 

Джерело.


Читайте також: