Цвинтарний сторож з повій робив тушонки, а з коханої жінки зварив холодець



Коли на Херсонщині двадцять років тому почали зникати жінки, ніхто й подумати не міг, що це орудує маніяк. А коли у коморі квартири цвинтарного сторожа з Нової Каховки Володимира Довгого знайшли трилітрові банки з тушонками, всі оніміли від жаху. Там була приправлена та зварена… людська плоть.

Пише - джерело.

Став маніяком через чоловічу «немічність»?

У місті Володимира Довгого сусіди вважали людиною доброю, культурною, але нещасливою. Шкодували чоловіка, бо жив він бідово. Згадували його успішних батьків-лікарів. Розповідали, що мама-терапевт була ще й гарною господинею, і Володя завжди гордився тим, як смачно вона вміє готувати різні консерви. Коли ненька померла, батько-хірург одружився вдруге і переїхав від сина. І той відчув себе покинутим. А ще у місті закрився завод, на якому працював, тож втратив роботу.

Друзі Володі знали про його пікантну проблему. Мовляв, він зустрічався з жінками, та коли справа доходила до інтиму, щось йшло не так. Хоч фізіологічно чоловік був здоровий. Товариш вирішив допомогти, і найняв для нього повію.

У той вечір Володя пережив страшне приниження. Друг, почувши, що у нього знову нічого не вийшло, сам задовольнив повію. Невдовзі усе повторилося. Тоді Довгий товариша… убив, зварив і з’їв. Свідком стала та ж жінка легкої поведінки. Володимир налякав її, що тепер вона – спів­учасниця. І змусив з ним жити. Скільки так тривало, невідомо. Але жриця кохання повторила сумну участь друга Довгого. Тоді чоловік почав запрошувати додому жінок з об’їзної дороги, вбивати і готувати з них консерви. Обирав тих, кого ніхто не шукатиме – повій, наркоманок чи жінок, котрі недавно приїхали у місто і ще не завели знайомства. Навіть оголошення в газету дав: «Самотній, забезпечений, шукаю жіночого товариства…»

Пельмені з людини

Ножем та пилкою людожер орудував професійно. Бо ж батьки його готували до вступу в медінститут. Він екзамени провалив й став на криву стежку… Знання з анатомії використав у своїх чорних справах.

Скільки всього було жертв, невідомо. Але жінки у Новій Каховці зникали впродовж п’яти років. Була серед них та, що подобалася Володимиру. Наче зав’язалася любов. Пізніше на допиті маніяк хвалився, що його пасія робила відмінні пельмені з людського м’яса. Але раптово жінка занедужала – і потрапила до каструлі. Але не на тушонки її пустив, а на холодець.

– Страва вийшла несмачна, – спокійно розповідав поліцейським. – Бо дівчина була надто худа.

Найдовше з Довгим була Ольга. Що їх притягувало одне до одного, важко зрозуміти. Дівчина мала туберкульоз і потребувала серйозного лікування. Задля неї Володимир зацікавився народною медициною. Вичитавши, що таким хворим допомогає собачий жир, став готувати для неї собачатину. Лікування не допомагало. Тоді в надії на порятунок маніяк почав годувати її людськими консервами.

До речі, за цей час його двічі могли викрити. У матеріалах справи збереглася згадка про напівголу і закривавлену дівчину, яка серед ночі втікала від людожера і стукала, шукаючи прихистку, у двері сусідніх квартир. Одні відчинилися, й вона сховалася. Володимир гримав у них до ранку, та люди дівчину з помешкання не випустили. Чому одразу не пішли в міліцію, не пояснили. Про цей випадок усі старалися забути.

Іншого разу в дім зайшов давній приятель. Володимир мав пляшку, а закусити було нічим. Він сказав гостю:

– У кухні тушонка вариться, але вона ще не готова.

Коли обоє захмеліли, Довгий пішов за чимось у ванну, а гість побіг на кухню глянути, чи ж довго ще страві варитися. Коли припідняв кришку каструлі, мало не впустив її з жаху, бо всередині побачив людські ноги. Він вибіг з оселі маніяка під приводом, що йому ще треба затаритися спиртним. Вдома про все розповів дружині і зателефонував у міліцію. Однак там виклик сприйняли за жарт і навіть не прийшли перевірити історію про кілера-людожера…

Розчленував начальника

Але Довгий таки попався. Він запросив у гості свого начальника з його подругою Іриною.


Володимир Довгий у молоді роки

– Довгий витягнув з комори консерви – помідори, огірки і тушонку. Випили і чомусь заговорили про кілерів, – згадувала жінка страшні події.

І тут Володимир зізнався: він сам – кілер, вбиває людей. Начальник посміявся, сприймаючи усе за жарт. Довгого це розлютило. Він взяв ножа і просто при гості убив та розчленував свого начальника. Тоді наказав жінці ретельно вимити кров. Вона слухняно виконала наказ, хоч саму мало не паралізувало зі страху.

– Довгий зварив його і з’їв, а залишки зарив біля гаражів, – згодом розповіла вона слідчим.

І в деталях розказала, як обіймав її, дивлячись кіно і час від часу відлучаючись на кухню, щоб спробувати на смак людське м’ясо, чи воно вже готове… Коли потім убивця став розбирати при ній голову своєї жертви, аби посмакувати мізками, Ірина знепритомніла.

Втікачку розговорили психологи

Ірина думала, як вирватися від людожера. І така нагода трапилася, коли Володимир покликав її надвір, аби допомогла заховати залишки Сергія, що не зварилися. Вони були складені у мішок. Жінка дивилася на них і з жахом уявляла, що будь-якої миті може там опинитися й сама. Раптом Довгий сказав, що забув узяти лопату, має повернутися. І щойно він ступив кілька кроків в інший бік, Ірина щодуху кинулася тікати. А він доганяти не став. Очевидно, аби не привертати уваги сусідів. Просто закопав мішок й повернувся у квартиру.

А жінка бігла світ за очі. Її, перелякану до смерті, знайшли у підвалі чужі люди. Вони викликали правоохоронців, бо бідолашна не виходила зі схованки впродовж кількох днів. Лише повторювала, що там, на вулиці, маніяк. Розговорити втікачку змогли лише психологи. Почувши страшну історію про цвинтарного сторожа, у багатьох волосся ставало дибки.

Довести причетність Довгого до убивств було непросто. І слідчі це розуміли. Хоч після зникнення директора кладовища Володимира таки затримали. Але у помешканні не знайшли жодних слідів злочину. Правда, усіх здивувало, що у квартирі, яка була не надто охайною, чистотою й порядком відрізнялася лише комора. А там стояли трилітрові слоїки з тушонками і бульйонами. Банок з двадцять. Ще сорок порожніх – на балконі. Але ті були брудні, не вимиті.

У закатаній банці – шкіра з татуюванням

Спочатку Володимир розповідав, що це все – собачатина, мовляв, лікує від туберкульозу свою знайому Ольгу. Але коли з підвалу та квартири винесли… 120 банок, а в одній експерт на шкірі виявив татуювання, людожер відпиратися не став. Бо ж собакам ніхто татушки не б’є. Й почав розповідати, у котрій з банок хто «упокоївся». Мовляв, з кожної жертви виходило три слоїки смачної тушонки. Гордився, що у своїй каструлі зварив тонни людського м’яса!

А ще маніяк розповів, що «делікатесами», приготованими зі своїх жертв, він навіть сусідів частував. І вони хвалили його за кулінарні навички. Коли ж дізналися, кого насправді їли, у всіх був шок.

Довгий зізнався у вбивстві десяти людей (дев’ятьох жінок і чоловіка). Слідчі розуміли, що список жертв може бути значно довшим. Та більше ні про кого Володимир розповідати не хотів. Тримав інтригу, обіцяючи, що більше скаже під час судових слухань. А може, боявся за своє життя, щоб його завчасу не прикінчили. Хоча… Йому загрожувало довічне позбавлення волі, та він у слідчих просив:

– А можна, щоб мене розстріляли?

Справа мала бути гучна! Та до вироку каховський маніяк таки не дожив. Він помер від серцевого нападу в камері Херсонського СІЗО, де утримувався на той момент, буквально напередодні слухань.

– Смерть Володимира Довгого ретельно перевірялася, він дійсно помер від серцевого нападу, – запевнив полковник Юрій Ірхін.

Кажуть, його гарно охороняли, щоб не скоїв самогубства чи щоб його не прикінчили інші злочинці. Бо ж усі хотіли від душогуба почути імена інших жертв. Але все це так і залишилося таємницею, а є дівчата, які й досі вважаються зниклими безвісти.

До речі, незадовго до кончини маніяка померла і його Ольга. Правоохоронці хотіли взяти в «розкрутку» і Довгого-старшого, батька Володимира, котрий був відомим хірургом. Адже з’явилася інформація, що він продавав людям начебто цілюще борсуче м’ясо. Підозрювали, у сумках, котрі виносив з квартири сина-убивці, лежала зовсім не дичина, а теж людські рештки. Та й над ним правосуддя не вершили, бо чоловік і сам дуже швидко віддав Богові душу. Справу списали в архів…

Людожер став кулінарним критиком

Світова історія пам’ятає звірячі убивства та пожирання тіл маніяками у різних країнах. Усі вони з вигляду були чемні та спокійні. Хтось за свої злочини отримав довічне, хтось – смертну кару. Відомий у цьому злочинному світі японець Іссей Сагава. Навчаючись у Парижі, він закохався у голландську студентку. У якийсь момент чоловік її застрелив, тоді порізав на шматки. Частину м’яса з’їв сирим, а частину, сексуально поглумившись над мертвим тілом, склав у холодильник. Коли його затримали, було зрозуміло, що Іссей неосудний. Чоловіка депортували у Японію. За кілька років він, отримавши примусове лікування, вийшов на волю. І почав писати мемуари. Згодом став відомим ресторанним критиком…

Хтозна, ким би й де зараз був каховський маніяк Довгий, якби не його смерть. Відомо, що він мав нащадка – сина від офіційного шлюбу! Але про хлопця жодної інформації ніде не знайти: чи живий, чи знає, хто його батько, чим сам займається. Також невідома доля першої жінки – колишньої дружини людожера, з якою той колись розлучився. Ця сторінка особистого життя злочинця лишилася за кулісами…

Читайте також:


Залишити коментар:


Останні новини: