Йому 31, з яких 11 років він навчає дітей української мови. Артур Пройдаков став найкращим учителем України та отримав головну нагороду премії Global Teacher Prize Ukraine.
- джерело.
Він створив подкаст про українську літературу до ЗНО, який зібрав уже понад сто тисяч переглядів.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
У його телеграм-каналі, присвяченому українській мові, кількість підписників злітає перед кожним ЗНО.
Артур Пройдаков уже рік працює у приватній школі у Києві. До цього було десять років роботи у державних школах, у коледжі на Луганщині та на Сумщині.
Восени 2014 року він викладав українську мову у захопленому бойовиками Стаханові (зараз – Кадіївка). Його проукраїнська позиція ні для кого не була секретом. Одного разу до його кабінету зайшли бойовики та наказали зняти плакати з цитатами українських поетів. Незабаром учитель став переселенцем.
Про свободу, про те, як надихнути дітей вчитися і як зробити уроки цікавішими, Артур Пройдаков розповів ВВС News Україна.
Пісні на уроках
Я завжди намагаюся використовувати відео, фото, будь-які ілюстрації до теми, щоб дітям було цікаво.
Дуже класно вивчати лексику, граматику за допомогою сучасних пісень. Для уроку я готую презентацію про музикантів і роздаю тексти пісень. Іноді спеціально додаю помилки. Вмикаємо музику і разом з дітьми перевіряємо.
Наприклад, у пісні “Дим”, гурту “Время и стекло” є такі слова: “Моя любов – чорна біль”, а правильно “біль – чорний”. Так ми вивчаємо роди іменників і виправляємо помилки.
Чому це заходить? Бо це цікаво і мені, і дітям. Мені цікаво шукати помилки у піснях і ділитися ними з дітьми.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
На етапі освоєння інформації ми максимально використовуємо такі інтерактивні речі, як ігри, музика, картинки.
Література в іграх та мемах
Ми читаємо та обговорюємо у класі твори української літератури, а от закріплюємо розуміння того чи іншого твору в іграх. Дітям подобається. Це весело.
Кадри з ток-шоу, де сваряться дві жінки, ми підписали: “Мотря та Мелашка з “Кайдашевої сім’ї”. Фото якогось бандита – це юний Чіпка з роману “Хіба ревуть воли як ясла повні”. Замість Морфеуcа з “Матриці” стоїть Омелько Кайдаш, і у нього в руці дві таблетки – піти у церкву чи піти напитися.
Ще ми граємо у “Крокодила”, коли сюжет з якогось літературного твору діти показують без слів. Або у гру “Хто я”: учень сідає спиною до дошки, де написане ім’я персонажа. Він ставить класу питання і вгадує, хто він – позитивний чи негативний герой, з твору Франка чи Нечуя-Левицького.
Діти граються, сміються, жартують, а я спостерігаю. Ці меми та ігри створюють ілюзію ненапряжного навчання.
Зробити це у державних школах теж можливо. Я вірю, що вчитель може мати свободу дій, де б він не працював.
Як зацікавити дітей українським фольклором? Вмикаємо кліп Онуки “Зеніт” чи ДахаБраху “Шо з-под дуба”.
Дуже дякую гурту MOZGI, які на концерті до дня Незалежності заспівали Козацький mix і там була пісня “Ой там на горі женці жнуть”. Ця ж пісня є у підручниках з української літератури. Діти були у захваті, коли почули її у такому виконанні.
“Уявіть, що ви блогер”
Часто даю домашнє завдання учням – написати есе. Я кажу їм: “Уявіть, що ви – блогери і пишете пост у соцмережах”. Наприклад, задаю тему “Як я провів це літо”. І от вони пишуть пости, а по факту це есе з його структурою: вступ, теза, аргументи, висновок.
Ми говоримо, що ніхто не читає речень, де понад 20 слів, не читає абзац, у якому понад п’ять речень. І так ми вчимося писати.
Про себе треба вміти розповісти, де б ти не працював. Знати структуру тексту, вміти логічно висловити свою думку – це важливі й потрібні навички для всіх.
Теми для есе я обираю різні — найкращий концерт, на якому ти побував, яке твоє місце сили, що подобається у школі, три речі, які б ти хотів змінити в Україні.
Це все ми робимо на уроках української мови. Підганяємо есе під наші теми – наприклад, вивчення фразеологізмів чи роди іменинників.
Як заохотити дітей вчитися?
Я вірю, що перш за все навчання має бути не відірваним від реального життя.
Діти мають вчитися на прикладі речей, які навколо. Це працює краще, ніж просто нудні правила у книжках.
Наприклад, є реклама чи меню в ресторанах, де пишуть “еспрессо” і “латте”, а подвоєння приголосних у словах іншомовного походження не відбувається. Правильно – “еспресо” і “лате”.
Потім діти самі бачать ці помилки й присилають їх у наш телеграм.
У мене з кожним класом є телеграм-чат, де ми ділимося цікавою інформацією про предмет. Дітей це захоплює. У телеграмі вони, граючись, проходять тести. А це вже перевірка знань. І я бачу, наприклад, чи знають вони, де пишеться м’який знак.
Треба постійно розвиватися, шукати нове. Дітям швидко стає нудно. У ту саму “Хто я” постійно грати не будеш. У дітей – кліпове мислення. Пояснювати їм треба швидко та цікаво.
А ще треба бути готовим до змін. Намагатися бути з ними на одній хвилі. Знати те, що їм цікаво – музику, кліпи, кіно, меми, ігри. Це все можна використовувати.
Ми обговорюємо на уроках переможців Оскару, українські фільми. Ми ходимо з дітьми на покази, обговорюємо акторів. У Ромнах ми з дітьми дивились фільм “Захар Беркут”, і це якраз було корисно для підготовки до ЗНО.
Що потрібно змінювати у школах?
Найголовніше, щоб навчання дітей мало якийсь зв’язок з життям. Вивчаючи літературні твори, треба шукати якісь паралелі з сучасністю.
Наприклад, “Камінний хрест” – це тема еміграції. Зараз, як і колись, люди масово їдуть на заробітки. Обговорення будь-якого твору можна зробити цікавим.
А ще я вважаю, що школа має давати дітям більше практичних знань та навичок. Мені, наприклад, не дали тієї інформації, яка виявилася потрібною пізніше – розуміння банківської сфери, що таке позика, кредит, іпотека, як працюють відсотки.
Я – гуманітарій, і для мене є проблемою прикрутити розетку. Хоча 10 років у школі я ходив на уроки праці, щось там робив на верстаті, який потім ніколи в житті не бачив.
Досі у школах тема табу – сексуальна освіта. Всі дивляться серіал “Sex education”, а розмови з вчителем про це – табу. Мені здається, що це неправильно, що діти про такі речі дізнаються з серіалу.
А ще у школах я б запровадив основи медіаграмотності. Це дуже важливо саме зараз. У 10-11 класах під час вивчення граматики та орфографії ми працюємо над тим, як розрізнити фейки. Але це моя ініціатива. Було б добре розробити окремий курс.
