Сталося це в далекі 80-ті. Коли не було ні інтернету, ні «сексу в СРСР», інженер отримував 130 рублів, а в глухих провінціях про «принади капіталізму» більшість народу навіть не підозрювало.
- джерело.Дівчині з Богом забутого села закортіло в Столичний ВУЗ. І, як це часто буває, з іспитами вийшло не надто – після чого довелося влаштовуватися на завод і поселятися в робочий гуртожиток.
А коли закінчилися гроші (оскільки столиця вже тоді була містом дорогим) – їх треба було десь знайти. Рідне село – не варіант. І красуня пішла по дівчатам дізнаватися – чи можна якось підробити.– Потрібен підробіток за хороші гроші? З твоєї молодістю – так не питання! – посміхнулися досвідчені подруги і пояснили, де потрібно встати ввечері і дочекатися хлопців на машині.
Наївна сільська дівчина 17 років нічого навіть не запідозрила – і, задоволена, махнула на автобусі до вокзалу на вказане місце. Постояла трохи – гальмує поруч тачка. Звідти хлопець:
– Кому стоїмо? Кого чекаємо?
– Мені б грошей заробити трохи.
Посмішка.
– Ну, так сідай! Поїдемо – заробиш …
Від’їхали кілометрів за два, згорнули у двір, привели дівчинку в квартиру.
– Ну що, – каже один з хлопців – йди давай в ванну, помий там що потрібно. А ми в кімнаті почекаємо.
– Ага! – радісно кивнула красуня, прикрила двері і пішла у ванну.
Пацани в кімнаті відкрили шампанське. Врубили музику. Випили небагато. Почекали. Ще почекали. Немає дівки! Так що за фігня, скільки можна підмиватися! – пішли за нею. І тільки вийшли з кімнати – перед ними картина Рєпіна.
Пол в коридорі аж блищить. Ванна і туалет видерти до білосніжного сяйва. Посуд на кухні, який тиждень збирався, перемитий і акуратно складений. А дівчинка закінчує з роками нечищену від жиру плиту.
Приголомшені пацани таке побачили перший раз в житті. Переглянулися, один сказав «охренеть!», Витягнув з кишені пачку 25-рублевок і відрахував Попелюшцi 8 штук – 200 рублів.
– ОГО! – відчинила очі дівчисько. Це все мені???
– Тобі. Бери і їдь додому. Таксі викликати?
– Хлопчики! Це ж такі гроші !!! Давайте я вам швиденько ще вікна вiдмию – а то я не встигла!
