Голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко вважає, що Україні потрібно поступово перейти на погодинну оплату праці, як це практикується у розвинутих країнах.
- джерело.
“За даними Євростат у січні 2019 року країни ЄС за мінімальною заробітною платою розподілялись на три групи:
1. Мінімальна заробітна плата нижче 500 євро на місяць. Країни-члени ЄС у цій групі включали: Болгарію, Латвію, Румунію й Угорщину. Мінімальна заробітна плата варіювалася від 286 євро в Болгарії до 464 євро в Угорщині.
2. Мінімальна заробітна плата не менше 500 євро, але нижче 1 000 євро в місяць. У цю групу увійшли такі члени ЄС: Хорватія, Чехія, Словаччина, Польща, Естонія, Литва, Греція, Португалія, Мальта та Словенія. Мінімальна оплата праці в країнах починалася від 506 євро в Хорватії та була максимальною в Словенії – 887 євро.
3. Мінімальна заробітна плата не менше 1 000 євро в місяць. Ця група складалась із Іспанії, Великобританії, Франції, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Ірландії і Люксембургу. Мінімальна заробітна плата в країні становила від €1 050 в Іспанії до €2 071 у Люксембурзі”, – йдеться у дописі.
За його словами, станом на початок 2019 року в Україні мінімальна зарплата становила 132 євро, або відрізнялась більше ніж у 2 рази від Болгарії та в була в 16 разів менша за Люксембург.
“Не всі країни Європейського союзу мають мінімальну оплату праці, як наприклад, Італія, Данія або Австрія. В багатьох країнах мінімалка затверджена не законом, а угодою між профспілками та роботодавцями. У Німеччині державне регулювання оплати праці введено лише з 2015 року. До цього найпотужніша держава континенту через ліберальні ідеї не вводила мінімальну зарплату побоюючись зростання безробіття та розширення тіньового сектору. Так мрія багатьох українців працювати в Німеччині стає зрозумілою, якщо поглянути на найменшу оплату праці в місячному підрахунку – €1557 і порівняти її з Польщею, яка є найпопулярнішою країною серед українських трудових мігрантів – €523. Різниця триразова”, – пише Дорошенко.
Фахівець пояснює, що українці звикли до місячної оплати праці, хоча в розвинутих економіках подібне явище знайти все важче.
“Усі знають скільки коштує година праці. Тому нашій країні слід робити теж саме, тобто переходити на погодинну оплату праці. Тоді і працівник, і роботодавець будуть краще рахувати свої гроші, оскільки кількість годин, відпрацьованих громадянами різних країн Європи, усе більше відрізняється між собою. І це суттєво впливає на оплату праці. А ще Україні треба давно змінити норми радянського КЗпП, які не відповідають сучасним умовам трудових відносин”, – резюмував Дорошенко.
