У Польщі при оформленні документів на проживання українців запитують про ставлення до Степана Бандери, Романа Шухевича та ОУН-УПА.
- джерело.
«Мене запитували про Хмельницького, про Шухевича, про Бандеру. Я не все відповіла, бо не пам’ятаю», – розповіла українка Вікторія.
Якщо людина вагається, або недостатньо чітко висловлюється – заявку відхиляють. Не допомагає і польське коріння. Такі випадки вже є, запевняють польські журналісти.
«Такі питання ставлять цих людей у незручне становище, по-друге – це вимагає від них якоїсь відповіді, яка би пасувала конкретному «ужендові», який проводить цю справу. По-третє, вважаю, що такі питання порушують права людини», – зазначила лідер організації «Євромайдан-Варшава» Наталія Панченко.
Офіційної позиції польської та української сторін поки що немає.
Як писав «Вголос», 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Законопроект складається з двох частин.
Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».
У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті».
МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».
Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем’єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з’явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.
Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.
Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам’яті.
Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам’яті. У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон.
У вівторок, 6 лютого, Верховна Рада України проголосувала за постанову №7553 про звернення до Польщі через зміни до закону про Інститут національної пам’яті.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише закон про Інститут національної пам’яті та скерує його для подальшої перевірки до Конституційного суду.
Сполучені Штати розчаровані тим, що польський президент Анджей Дуда підписав закон, який передбачає покарання за приписування нацистських злочинів польській державі. Натомусть у канцелярії президента Польщі.
У МЗС Франції заявили, що поправки до закону про Інститут національної пам’яті, підписані Дудою, є «неадекватними» та «гідними засудження».
