Три сценарії президентства Зеленського



Чого варто очікувати?

- джерело.

Чого ж очікувати від нового президента і яким може бути президентство Зеленського для країни? Отже, три найбільш ймовірні сценарії правління нового Глави Держави, базовані на політичних поглядах і заявах самого Зеленського з врахуванням впливу його найближчого оточення.

Сценарій № 1. Зеленський-реформатор

За останні 28 років українська політика стала настільки брудною та дискредитованою, що чимало громадян сприйняли відсутність досвіду в Зеленського не як недолік, а як перевагу. Непричетність нового Глави Держави до політики та неознайомленість із корупційними політичними схемами дали виборцям надію на прихід до влади чесного реформатора, який змінить та оновить прогнилу систему української політики.

Звісно, певну тінь на незалежність Зеленського та непричетність до олігархів кидає співпраця з телеканалом Коломойського та його сприяння виборчій кампанії колишнього актора. Однак найвища в історії незалежної України електоральна підтримка в другому турі та величезний суспільний запит на зміни змушуватимь нового президента проводити реформи та демонструвати власну відмінність від старих політиків.

Новому президентові одразу доведеться боротися з депутатами, і навіть якщо партія «Слуга народу» стане парламентською фракцією, це не гарантуватиме більшості в парламенті. Тож наступну каденцію українці спостерігатимуть жорстке протистояння президента з депутатами, насамперед, із «Блоку Петра Порошенка», що може навіть призвести до реалізації демократичних гасел, виконання яких уже давно обіцяють, але досі не виконали політики. Наприклад, боротьба президента з парламентом може зумовити скасування депутатської недоторканності, хоча б навіть в урізаній формі. Зеленському це буде вигідно і з погляду виконання очікувань виборців, які давно цього чекали, і сам Зеленський неодноразово такі наміри декларував. Водночас зі скасуванням недоторканності депутатів Глава Держави зможе розпочати кримінальні справи проти найбільш корумпованих опонентів, зокрема Порошенка, усунувши їх від політики.

Не виключено, що в перші роки президентства Зеленського цілком можливими будуть гучні корупційні розслідування та кримінальні справи, які на противагу старій владі мали б завершитися судовими вироками для топ-корупціонерів. Також популярними кроками можуть стати призначення на деякі посади нових людей із числа антикорупційних активістів чи іноземних реформаторів. Зеленський уже анонсував ідею запрошення в Україну румунської антикорупційної прокурорки Лаури Кевеші, відомої арештом близько тисячі корупціонерів, щоправда, вона не дала на це згоди. Перші роки президентства навіть Порошенко проводив деякі реформи, зокрема створення «нової поліції», хоча пізніше більше імітував їх проведення. А Зеленський проводити їх буде просто зобов’язаний, будучи обраним із такими великими сподіваннями народом, який завжди готовий вийти на новий Майдан.

У реальній політиці Зеленському доведеться відійти від риторики серіалу про вчителя-президента

Водночас до втілення реформ та урядових призначень Зеленському доведеться співпрацювати з парламентськими фракціями. Це означає, що без торгів зі «старими» політиками, тобто тими, з ким він обіцяв боротися, новий гарант не зможе ні поставити свого прем’єра, ні затвердити уряд, ні провести реформи. Або ж буде змушений погоджуватися на умови парламентських фракцій і ставити на посади людей з партії Юлії Тимошенко, «Народного фронту», «Опозиційного блоку» чи навіть «БПП», чим ризикує дискредитувати своє «нове обличчя» перед виборцями, які повірили в його непричетність до «брудної політики». У реальній політиці Зеленському, ймовірно, доведеться відійти від популістичної риторики сюжету серіалу про вчителя-президента.

Молодому гаранту доведеться вести важку боротьбу проти олігархів і корупціонерів. У разі реальної війни з олігархами проти гаранта почалася б інформаційна війна з боку всіх олігархічних медіа, які не оминуть нагоди показати суспільству помилки президента, а знайдений компромат роздуватимуть до апокаліптичних масштабів. А почавши війну з олігархами, які є власниками всіх основних медіа, і за умов неможливості дієвих кроків у політиці новий президент ризикує стати найбільш ненависною особою в країні, яким його зображатимуть усі провідні телеканали. Телевізор, який зробив Зеленського президентом, може так само швидко втопити його рейтинги та популярність.

Сценарій № 2. Маріонетка олігархів

Ймовірним може бути і сценарій правління президента, залежного від олігархічних кланів, насамперед команди Ігоря Коломойського, який є фактичним власником телеканалу «1+1». Саме завдяки цьому каналу відбувалася основна розкрутка Зеленського. Це, очевидно, також не відбувалося без згоди та підтримки олігарха, для якого президентство «свого хлопця» стало б чудовим шансом повернення до України з Ізраїлю та відновлення свого бізнесового та політичного впливу в масштабах країни.

За такого сценарію президент Зеленський, який усе свідоме життя був шоуменом, не маючи політичного чи управлінського досвіду, залишатиметься символічною фігурою, зрідка даючи коментарі лояльним журналістам, які не ставитимуть складних запитань. Або ж традиційно звертатиметься до народу в змонтованих відеороликах, в яких пояснюватиме свою політику та рішення. Міжнародними відносинами та економікою займатимуться міністри та помічники президента, який може стати найбільш непублічним Главою Держави.

Народ любить, коли цар сварить бояр

Цілком можливо, що в перші рік-два правління Зеленського нова влада спробує розіграти реформаторську карту й призначити на частину посад нову хвилю іноземних «фахівців», як це було з грузинською чи польською «командою реформаторів» Порошенка. Влада може навіть порушити кримінальні справи проти найбільш одіозних корупціонерів з оточення політичних опонентів і принести когось у жертву задля іміджу нового президента. Зеленський також може використати професійні акторські здібності та ефектно покричати перед публікою на корумпованих чиновників Кабміну, що викликатиме шквальні овації та захоплення виборців – адже народ любить, коли цар сварить бояр. Кілька таких показів акторської майстерності кожних декілька місяців – і суспільне невдоволення ще рік-два спрямовуватиметься мимо президента.

Нові люди з ореолом професіоналізму та некорумпованості зможуть вселити надію втомленому від хабарництва народу і певний час стабільно підтримувати кількість симпатиків нового президента. У політиці традиційно перший рік-півтора виборці не критикують нову владу – дають можливість себе проявити, а прозріння та критика з’являються вже на другий третій рік президентства.

Однак через 2-3 роки, якщо країну і далі грабуватимуть олігархи, якщо корупція нікуди не зникне, коли громадянам й далі приходитимуть космічні платіжки за комунальні послуги, не знизиться податкове навантаження на бізнес, а ціни зростатимуть – населення почне ненавидіти того, на кого покладало такі великі сподівання.

Сценарій № 3. Проросійський президент

Через практично нульову поінформованість громадськості щодо політичних поглядів Зеленського українське суспільство дуже мало знає про симпатії нового політика.

Якщо в переобраному парламенті восени 2019 року партія Зеленського «Слуга народу» вступить у коаліцію з колишніми регіоналами – «Опозиційним блоком «За життя», то захист російськомовних і пошуки діалогу з Москвою, вочевидь, стануть органічною основою політичного курсу Президента.

Не виключено, що він навіть закінчить воєнний конфлікт на Донбасі, але на умовах, які виглядатимуть для України капітуляцією. Однак така політика, метою якої буде лише мир будь-якою ціною, навіть ціною поступок частиною державного суверенітету, може спричинити масові протести патріотичної та проукраїнської частини суспільства. Реакція на такі компроміси мешканців західних областей чи учасників АТО була б різкішою, аніж на відмову Януковича підписати європейську асоціацію у 2013 році, що для України може обернутися громадянським конфліктом.

Зрештою, який із цих сценаріїв реалізовуватиметься на практиці – невдовзі побачимо. Одне можна сказати точно: без сюрпризів навряд чи обійдеться.


Читайте також:


Залишити коментар: