Полоненим необхідно провести спочатку фізичну і психологічну реабілітацію, а вже потім дозволяти їм зустрічі з рідними, вважає Супрун.
З звільненими з полону в Росії українцями необхідно провести спочатку фізичну і психологічну реабілітацію, а вже потім дозволяти їм зустрічі з рідними. Про це в Facebook розповіла екс-глава МОЗ Уляна Супрун.
Вона зазначила, що наслідки перебування в неволі, під фізичним і емоційним тиском, тортурами і обмеження в спілкуванні з рідними можуть бути дуже серйозними і потребують своєчасної фізичної та психологічної реабілітації.
Серед фізичних проявів стресу можуть бути втрата ваги, виснаження, інфекційні хвороби, діарея, травми і поранення, харчова депривація, безсоння, наслідки пристосування до незвичних погодних умов.До психічних відносять нудьгу, тривале відчуття загрози, приниження, ізоляцію, апатію, страх перед тортурами і смертю, почуття провини і розлуки зі своїми рідними, суїцидальні думки.
“Щоб подолати наслідки полону з самого початку з бранцями повинні працювати спеціально навчені військові психологи. Вони допомагають їм керувати емоційними аспектами звільнення – зрозуміти свій досвід і його особливості. Такий метод називається” дебрифинг “- він включає повний опитування, деталізований огляд подій з систематичним вивченням фактів і емоційних реакцій, пов’язаних з цим досвідом. Цей метод ефективний і допомагає уникати серйозних посттравматичних стресових реакцій, депресії та інших психічних розладів, до орие можуть виникати як наслідки полону. Це – початок повернення до нормального життя “, – пояснила Супрун.
За її словами, всі полонені повинні пройти ретельний медогляд відразу після звільнення.
“Не менш ніж за 72 години повинна бути зібрана інформація про стан здоров’я. Наступна фаза передбачає комплексне медичне обстеження і лікування. На цьому етапі призначаються регулярні візити до лікаря і постійний моніторинг стану здоров’я”, – йдеться в пості Супрун.
Після цих заходів звільнені полонені можуть повноцінно повертатися до рідних, однак тісний контакт з психологами повинен тривати щонайменше рік. Також Супрун зазначила, що додатковим фактором стресу для звільнених полонених може бути спілкування з медіа та постійний інтерес з боку преси.
Важким процес повернення полонених може бути і для їх рідних, яким при необхідності також необхідно надати психологічну підтримку.
“Родичам і близьким бранців і всім українцям варто пам’ятати, що сьогодні тільки перший день з довгого і непростого шляху повернення до життя на свободі, який ми повинні допомогти пройти кожному. За тих, хто залишився в полоні, боротьба триває”, – уклала Супрун.
