Як за новими правилами в Україні будуть виплачувати зарплату, звільняти та штрафувати за працівників-нелегалів.
Пише - джерело.Трудові відносини в Україні до цих пір регулював ще радянський Кодекс законів про працю.
Діючи з 1971 року він створював для робітників та роботодавців, за словами голови Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, численні необґрунтовані бюрократичні перепони.Роботодавці фактично не могли уникнути порушень застарілих і “часто просто неадекватних норм законодавства про працю”, перебували під постійним тиском контролюючих органів, ризикували отримати значні штрафи, а відтак були змушені вдаватися до тіньової зайнятості.
Щоб осучаснити трудове законодавство і вивезти ринок праці з-під тіні, Верховна Рада в липні прийняла три законопроєкти.
БЦ з’ясовував, які зміни у працевлаштуванні вони передбачають.
Перший проєкт – щодо оптимізації трудових відносин, вже став законом, 19 липня набрав чинності.
Трудовий договір можна “призупиняти”, а мобілізованим не треба платити
Закон щодо оптимізації трудових відносин буде діяти лише під час поточного воєнного стану. Він передбачає, що:
роботодавець або працівник можуть ініціювати “призупинення” трудового договору до припинення або скасування воєнного стану. Якщо роботодавець хоче відновити дію трудового договору, він повинен за 10 календарних днів повідомити працівника про необхідність відновлювати роботу;
працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, за заявкою роботодавець надає відпустку без збереження зарплати не більше 90 календарних днів;
для працівників критичної інфраструктури під час воєнного стану тривалість робочого часу можна збільшувати до 60 годин на тиждень. Роботодавець може встановлювати для таких працівників шестиденний робочий тиждень;
роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
порядок організації діловодства, як наприклад, ведення трудових книжок, чи пересилання і зберігання наказів, повідомлень визначається роботодавцем самостійно;
роботодавець як і раніше має зберігати за своїми працівниками, мобілізованими на військову службу, робоче місце та посаду. Проте новим законом звільняється від обов’язку виплачувати таким робітникам середню зарплату, що вимагалось від нього раніше.
Другий проєкт – щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність також обмежується часом воєнного стану, вже прийнятий Верховною Радою, очікує підпис президента.
Швидко звільнити, компенсація – три мінімальних зарплати
Проєкт щодо спрощення регулювання трудових відносин стосується виключно підприємств, де працевлаштовані не більше 250 осіб, і працівників, що офіційно заробляють на таких підприємствах більше восьми мінімальних зарплат. Тобто їх зарплата становить більше 52 000 грн.
Як зазначається в тексті документу, такі підприємства можуть укладати з працівниками договірні відносини на індивідуальних умовах для робітника. Наприклад, визначити систему оплати праці, надбавок, доплат, премій, норм робочого часу та відпочинку. У трудовому договорі може визначатись зарплата у валюті ( із зазначенням гривневого еквіваленту). Зарплата може виплачуватись працівникові у зазначені в договорі строки, проте не рідше одного разу на місяць.
З неприємного для працівників – роботодавець може за власною ініціативою звільнити з роботи, виплативши компенсацію у розмірі затверджених державою трьох мінімальних зарплат, тобто 19 500 грн.
Така виплата на фоні зарплати у мінімум 52 000 грн, виглядає доволі мізерно.
Окрім того, для розриву трудових стосунків роботодавцеві тепер достатньо надіслати працівнику рекомендований лист з повідомленням про розірвання трудового договору в односторонньому порядку.
Трудовий договір вважатиметься розірваним з наступного робочого дня після дати вручення працівнику офіційного повідомлення або через п’ять календарних днів з дня надходження відправлення у поштове відділення за адресою працівника.
Третій законопроєкт – щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості, військовим станом не обмежуються, двічі ухвалений нардепами, також готовий президенту на підпис.
Фріланс легалізували
На відміну від перших двох документів проєкт щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості не обмежується воєнним станом.
Вперше у вітчизняному трудовому законодавстві він офіційно вводить поняття тотожне фрілансу – договір з нефіксованим робочим часом.
За законопроєктом, це особливий вид трудового договору, “де обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання власником передбаченої роботи, без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно”.
Законопроєкт дозволяє власнику мати не більше 10% трудових договорів з нефіксованим робочим часом серед загальної кількості трудових договорів.
Кількість базових годин, у які від працівника- фрілансера можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів – перевищувати 6 днів на тиждень.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на фрілансі щомісячно має становити не менше 32 годин. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, роботодавець має виплатити зарплату за 32 години робочого часу.
Якщо ж роботодавець допускає фрілансера до роботи без оформлення, або з оформленням договору на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, він може бути оштрафований у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. На сьогодні це 65 000 грн.
В цілому прийняті парламентарями проєкти значно спрощують та здешевлюють для роботодавця звільнення робітників.
