Призовники зобов’язані повідомити військкомат про зміну місця проживання або роботи, навіть якщо мова йде про виїзд за межі України.
- джерело.
Він зазначив, що під час поточної призовної кампанії добровільно пішли служити на строкову службу 36 осіб. Клявлін нагадав, що відстрочку від строкової служби мають призовники, які навчаються на денній формі навчання, а також ті, які навчаються за кордоном.
«Що стосується тих, хто навчається за кордоном, то вони мають надати до військкомату нотаріально завірений документ про навчання в тому чи іншому навчальному закладі за кордоном. Вони особисто або їхні батьки мають надати такий документ у військкомат – і військкомат надає відстрочку. Таких людей в Києві, дійсно, багато.
А що стосується тих, хто працює за кордоном, — для них не діє відстрочка, і вони мають прибути до військкомату за викликом для проходження військово-лікарської комісії», – пояснив він. Військовий комісар уточнив, що призовники зобов’язані повідомити військкомат про зміну місця проживання або місця роботи, навіть якщо мова йде про виїзд за межі України. «Відповідно до 921-ї постанови кожен громадянин, який стоїть на військовому обліку, у разі виїзду з місця реєстрації, де він перебуває на військовому обліку, впродовж трьох днів має повідомити військовий комісаріат і знятися з військового обліку, та протягом 7 днів стати на облік на новому місці проживання. Якщо мова йде про закордон, то він має повідомити військкомат, що виїжджає за кордон з такою-то метою. Але цього не роблять. Тому таким призовникам шлють повістки в Україні за місцем реєстрації», – додав він.
Клявлін зазначив, що є адміністративна і кримінальна відповідальність за неявку призовників до військкомату. Остання наступає тоді, коли особа ухиляється від військової служби протягом певного періоду часу, тобто особа, яка певний час була за кордоном, а потім повернулася в Україну, має повідомити військкомат про своє прибуття. Якщо ця особа прибула в Україну і продовжує не з’являтися за викликом у військкомат, то військкомат має право передати матеріали на такого призовника до поліції для притягнення його до кримінальної відповідальності, пояснив Клявлін. Він уточнив, що кримінальна відповідальність може наступити тоді, коли особа впродовж однієї призовної кампанії не з’явиться на виклик до військкомату. Разом з тим він визнав, що, попри велику кількість подань військкоматів про злісних порушників призовного законодавства, в судах Києва розглядаються всього чотири такі кримінальні справи. «За весняний призов розслідується лише чотири кримінальні справи у судах попри те, що до Нацполіції ми передали загалом 19 тис. 909 матеріалів лише за весняний призов поточного року. Теоретично всі ці матеріали Нацполіція мала би внести до ЄРДР, а по факту маємо лише чотири справи в судах», – сказав військовий комісар. Клявлін додав, що прецеденти визнання судами ухилення від призову на строкову військову в цілому є, але суди обмежуються накладанням адміністративного стягнення, тобто штрафу.
Також він зазначив, що ухилення від військової строкової служби не накладає обтяження у вигляді заборони виїзду за кордон, проте така норма існувала до 2012 року. «Не є таємницею, що під час мобілізації та військового призову юнаки призовного віку виїжджають за кордон, а потім повертаються», – підсумував Клявлін.
