З моменту заснування Ізраїлю його жителі іноді закидали пророку Мойсею, що той свого часу блукав пустелею 40 років та привів єврейський народ у Землю обітовану – єдине місце в регіоні, де в надрах не виявлено жодної краплі вуглеводнів. Ситуація кардинально змінилася 2010 року, коли за участі американських геологів було відкрито величезне газове родовище «Левіафан». Дев’ять років по тому – 2019-го – тут розпочався комерційний видобуток. Це стало знаковим моментом для країни, яка раніше була вразливою до нестачі внутрішніх поставок енергоносіїв. Відтоді єврейська держава посилює свій геополітичний вплив та поступово реалізує план завоювання європейського газового ринку. А цього тижня сталася ще одна подія, яка повністю реабілітує пророка Мойсея.
- джерело.У понеділок, 13 лютого, на експорт відправлено першу в історії партію ізраїльської нафти. Її видобуто компанією Energean, заснованою грецьким банкіром Матіосом Рігасом 2007 року, під час розробки газового родовища «Каріш» на східному Середземномор’ї.
«Я радий допомогти Ізраїлю приєднатися до міжнародного клубу експортерів нафти», – сказав бізнесмен та підкреслив, що це «віха» для його компанії. Energean також повідомляє, що угоду на постачання та продаж нафти з родовища «Каріш» укладено з найбільшим у світі незалежним трейдером Vitol. Першу партію було відправлено до Європи. Які перспективи це відкриває та які виклики притягує, вивчив Mind.Де та як видобувається ізраїльська нафта? Вона видобувається за допомогою плавучої установки Energean Power – це гігантське судно (FPSO, Floating Production Storage and Offloading).
Плавуча бурова установка Energean Power
Родовище «Каріш», де воно працює, розташоване на морському кордоні Ізраїлю та Лівану. Між країнами точилася політична суперечка щодо прав на його розробку. У липні минулого року, коли велася підготовка до запуску проєкту, Ізраїль збив три безпілотники, запущені в бік FPSO, ймовірно, ліванським угрупованням «Хезболла», що підтримується Іраном.
У жовтні за участі США сторони досягли угоди, яка демаркувала морський кордон між газовими родовищами «Каріш» і «Кана». Це дозволило Energean розпочати на «Каріші» видобуток вуглеводнів, а французькій корпорації TotalEnergies – готуватися до буріння на газовому родовищі «Кана» в 2023 році.
Однак регіон залишається доволі чутливим до проблем безпеки та потребує додаткових заходів для захисту бурових установок і кораблів, задіяних у транспортуванні нафти та газу.
За даними Financial Times, пізно ввечері минулої неділі служби супутникового відстеження зафіксували танкер Seliger Aframax поруч із FPSO Energean. Але потім танкер вимкнув свій пристрій для стеження. «Це було зроблено з міркувань безпеки», – цитує FT співрозмовника, що знається на особливостях роботи в тому районі. 13 лютого, коли відбувалося завантаження першої партії ізраїльської нафти для експорту, там також було розміщено пожежне судно EDT Aurora.
Як перебудовується внутрішній енергоринок країни? Відсутність внутрішнього видобутку вуглеводнів була слабкою стороною Ізраїлю протягом більшої частини його історії після здобуття незалежності в 1948 році. Країні, розташованій в оточенні ворожих сусідів на Близькому Сході, які є найбільшими в світі виробниками нафти, було складно організувати зовнішнє постачання енергоносіїв. Але за останнє десятиліття численні геологічні відкриття у водах східного Середземномор’я допомогли зменшити залежність від імпорту викопного палива.
Бурове судно Energean починає буріння на родовищі природного газу Каріш біля шельфу Ізраїлю в східному Середземномор’ї 9 травня 2022 року
Зараз Ізраїль повністю забезпечує себе природним газом власного видобутку. Це зменшило залежність країни від вугілля та допомогло налагодити торгові зв’язки із сусідами – ізраїльський газ іде на експорт до Єгипту та Йорданії. Але Ізраїль все ще імпортує більшу частину нафти для своїх нафтопереробних заводів.
«Попри те, що родовище «Каріш» є в першу чергу газовим, успіх пов’язаного з ним паралельного видобутку нафти має вирішальне значення для економіки проєкту компанії Energean», – зазначає FT.
Як змінюється роль Ізраїлю на зовнішньому енергоринку? Ціна газу з «Карішу», яку отримує Energean, нижча за міжнародні котирування, оскільки Ізраїль є відносно ізольованим ринком. Але видобуту на родовищі нафту він має можливість вільно транспортувати танкерами без регіональних обмежень. Тож Energean готується збільшити її вартість до світового рівня та продавати свою нафту як сорт Karish Blend.
Розвиток внутрішнього виробництва газу та нафти в Ізраїлі не пройшов поза увагою Європи, яка має чіткі наміри відмовитись від російських вуглеводнів, що стали геополітичною зброєю кремля, сповненого імперських амбіцій.
У червні 2022 року Євросоюз уклав газову угоду з Ізраїлем та Єгиптом. Вона передбачає, що видобутий на ізраїльському шельфі Середземного моря газ доставлятиметься європейським споживачам через єгипетську інфраструктуру.
Це амбітний та масштабний проєкт. Його ресурсна база – родовища «Тамар» і «Левіафан». Їх було відкрито протягом 2009-2010 років американськими геологами з компанії Noble Energy за 100 км від берегів Ізраїлю, в районі Середземного моря, де ніхто ніколи не видобував вуглеводні.
Запаси самого лише родовища «Тамар» – понад 300 млрд куб. м газу. Це майже половина річного видобутку в росії за кращіх часів, коли економіка країни не потерпала від санкцій. «Левіафан» за своїми запасами газу вдвічі перевищує «Тамар», і до того ж ще містить 1,7 млрд барелів нафти.
До яких безпекових викликів це призводить? Нафтогазові досягнення Ізраїлю створили не лише можливості для посилення геополітичної ролі країни на міжнародній арені. Вони ж спровокували нову хвилю уваги терористів, які не згодні з існуванням єврейської держави та намагаються завдати якомога більше проблем її бізнесу та громадянам будь-де.
У п’ятницю, 17 лютого, видання The Times of Israel повідомило про один з таких інцидентів. Він стався 10 лютого в Аравійському морі приблизно у 300 морських милях від узбережжя Індії та Оману.
Кілька іранських кораблів атакували нафтовий танкер Campo Square, що ходить під прапором Ліберії, належить компанії Zodiac Maritime ізраїльського судноплавного магната Еяля Офера і керується грецькою компанєю Eletson. «Вельми ймовірно, що вони також задіяли безпілотник Shahed 136, який росія використовує для атак на інфраструктуру та міста в Україні», – пише The Times of Israel, посилаючись на інформацію від американської та британської розвідки.
Британська морська охоронна компанія Ambrey Intelligence надала уточнюючі дані. За її інформацією, безпілотники минулого тижня атакували два нафтових танкери та один балкер в Аравійському морі, і цей напад організував Тегеран. Два з цих торговельних суден належать Ізраїлю, одне – Об’єднаним Арабським Еміратам.
Saudi Press Agency також стверджує, що в тому ж районі і в той же час аналогічний напад було скоєно на нафтовий танкер, що належить ОАЕ.
Як свідчить Reuters, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу сьогодні на засіданні кабінету міністрів заявив, що Іран несе відповідальність за напад на нафтовий танкер Campo Square та «завдав шкоди міжнародній свободі судноплавства».
Американський військовий чиновник повідомив, що атака може бути сигналом про «посилення загрозливих дій Ірану проти судноплавства в регіоні» Перської затоки, яка яка сполучена з Аравійським морем Ормузькою протокою.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
