Ветеран АТО/ООС Сергій Ісаєнко працював у ремонтному управлінні «КАРПАТНАФТОХІМу». З початку повномасштабного воєнного вторгнення росії знову «рвався» на передову. Проте завадила хвороба.
Пише - джерело.За Сергія Ісаєнка лікарі боролися на операційному столі, але його серце не витримало, інформують “Вікна” з посиланням на “Нафтохімік”. За словами начальника цеху з ремонту технологічного устаткування виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної солі Петра Багринівського, саме любов до рідної землі змусили Сергія зі зброєю у руках захищати її на сході України ще в 2014-2015 роках, де отримав важке поранення.
Трудова біографія Сергія Ісаєнка після закінчення навчання у Калуському ВПТУ №6 була пов’язана лише з одним підприємством. У 1993 році на строкову службу, а в 2014 році вже як працівник “КАРПАТНАФТОХІМу” став до лав Збройних Сил України для боротьби з російськими бойовиками.
Звернення Сергія Ісаєнка в перші дні війни відправити його на фронт Калуський військкомат залишив без уваги. І на це була причина.
Адже й працювати йому на підприємстві після поранення, а також контузії, яких він зазнав, як танкіст, під час боїв у зоні АТО, теж було непросто. Але Сергій, за словами старшого майстра відділення цеху ремонтного управління Мирослава Вовчака, дуже хотів та надіявся, що буде знову зі зброєю захищати країну:
— Він про це постійно говорив, поки старі рани ще більше не позначилися на його здоров’ї. І після всіх необхідних обстежень з’ясувалося, що без операції на серці із заміню клапана вже не обійтися.
Надія була, що все буде добре. З коштами на проведення операції допомогли страхова компанія, з якою підприємство має договір, колеги по спільній праці.
Але під час оперативного втручання, на жаль, виникли ускладнення і врятувати життя Сергію медикам не вдалося…
