Епопея зі львівським сміттєпереробним заводом триває, – «Правда. Розслідування»



Львівський сміттєпереробний завод, який хочуть побудувати на території ТЕЦ-2, це довгоочікуване спасіння чи інженерна бомба вповільненої дії?

- джерело.

З’ясувати це вирішили журналісти проекту «Правди. Наживо».

Місцеві жителі виступають проти такого будівництва, адже кажуть, що сміттєпереробний завод забруднюватиме і без того нечисту місцевість. Вже зараз ті, кому дозволяє гаманець, навіть води із криниць намагаються не пити.

«Поряд озеро, то все піде у землю. То піде у наші води. Не буде нічого в нас на городах рости! А люди будуть хворіти астмами, різними хворобами…», – обурюється одна мешканка Мурованого.

«Ви тільки вдумайтеся – звозити сміття з цілого міста Львова! Кожний божий день! Це вже!!! Вже нема чистого повітря. Вже забруднення! І не треба спалювати!», – додає інша.

І хоча, за останньою інформацією, палити сміття таки не будуть, люди ж кажуть – уже не знають, у що вірити, бо у львівських чиновників «сім п’ятниць на тиждень». Втім, претензії місцеві мають не лише до них, але й до сільського голови.

«Ваш сусід, якщо він будує літню кухню, відступаючи два метри від паркану, має її право побудувати? Має. І точно так він витягне документи і мені покаже – от є всі рішення комісій, де є погодження на такий завод…», – відхрещується від звинувачень сільський голова Сороки-Львівської сільської ради Зіновій Петрух.

Ще у жовтні, коли зводити завод планували на ТЕЦ-2, сільська рада заветувала будівництво. Історію із землею під ТЕЦ узагалі можна назвати детективною. Понад сто гектарів, які споконвіку належали Сороки-Львівській сільській раді, раптом в офіційному реєстрі почали числитись уже за Львівською міськрадою. Сільський голова тоді звернувся до прокуратури, а у пресі це «непорозуміння» відверто називали крадіжкою.

Щоправда, каже громадський активіст, поки «помилку у реєстрі» ще не виправили, 5 гектарів із понад 100 отримали нового власника.

«На момент, коли ще запис не було виправлено, цю землю ЛМР легенько передали ДТЕК «Західенерго». Наскільки нам відомо, під ці землі проект був розроблений ще у 2008 році. Там мали будувати і запускати котли для виробництва електроенергії. І так само – 15% там мали спалюватися тверді побутові відходи», – розповів громаський активіст Тарас Бень.

«Хто такий ДТЕК? Це – Рінат Ахметов. Відповідно, розуміючи, що міська влада Львова самотужки не зможе переконати людей і владу центральну, вони, думаю, запобігли, щоб мати якогось великого союзника в цьому – Ахметова, який має величезні преференції у сьогоднішній президентській вертикалі…», – додав віце-спікер парламенту Руслан Кошулинський.

Відтак, отримавши впливового союзника, аби «зам’яти» справу із землею на ТЕЦ-2, сміттєві потужності перенесли на вулицю Пластову. Лише кількасот метрів вбік, однак юридично – це вже територія міста. А це означає, що заборонити завод громада Мурованого більше не може. Втім, чи справді сміттєвий завод такий страшний, як його малюють? Адже повинні бути і експертизи, і погодження, і рішення комісій…

Виявляється, про майбутнє будівництво чули хіба з преси – за жодними дозволами ніхто не поспішає звертатись. Тобто, сказати однозначно – буде завод безпечним чи ні – наразі неможливо. Та й аналізувати екологам поки нічого – проекту просто не існує. Тендер на його розробку закінчився лише кілька днів тому. А от що уже відомо, так це загальна концепція – будуть не палити, а переробляти. Майбутню стратегію, такий собі далекоглядний план, розробила франзузька компанія «Іжіз».

Якщо спростити схему, то спочатку на заводі планують відокремлювати вторсировину. Далі із загальної маси виділятимуть органіку. У закритих, теплих коридорах іі перетворюватимуть на компост. А сміття, що залишилося, будуть пресувати у невеликі гранули – так зване РДФ-паливо. Саме РДФ та компост і є продуктом переробки. Їх можна навіть продавати. Втім, годиться таке паливо лише для цементних заводів. Їх в Україні менше десятка.

Наразі тривають перемовини із трьома цементними заводами, щоправда, купувати РДФ поки не збирається жоден. Місту завод обійдеться у 30 мільйонів євро. Проте, навіть якщо покупець на перероблене сміття раптом таки знайдеться, заробити усе одно не вдасться. Адже ще на рівні проектування відомо – завод буде дотаційним. Доба його роботи коштуватиме бюджету більш як півмільйона гривень.

Більше дивіться у відео. Проект «Правда. Розслідування» виходить на телеканалі НТА з березня 2016 року. Переглянути програми можна на сайті телеканалу.


Читайте також:


Залишити коментар: