Марина і Сергій одружилися вже в зрілому віці, коли обом було за 30 років. Марина довго не могла зaвaгiтніти, пара вже 2 роки чим тільки не лікувалася і в підсумку змирилися з тим, що дітей в їх сім’ї не буде. Зрозуміли, що не сумісні.
- джерело.
— Так буває. — сказав гiнeкoлог. Деякі пари не сумісні на генетичному рівні і вaгiтнicть не може наступити. — І як же нам бути?
— Yсиновити дитинку. Марина довго думала над словами лікаря, вона не знала, як з цією пропозицією підійти до Сергія, адже вона розуміла, що в основному чоловіки не вітають чужих дітей і ростити як свого, тим більше, не кожен зможе. — А, давай, Марін! Дитину я хочу, ти теж.
Та й потім, діти з Будинку маляти ж не всі від алкашів, бувають різні ситуації, давай сходимо, поговоримо, дізнаємося. — Правда? Сергію, я так рада! Ми сходили з Сергієм в найближчий Будинок малятка, розмова із завідувачкою був довгим і серйозним. Вона розпитувала абсолютно все.
З одного боку, це напружувало, а з іншого боку, ми розуміли, що означає цю жінку не все одно кому віддавати дітей. — Добре, документи можете вже починати готувати, тому що процедура цей не швидка, я вам відразу скажу. Близьких підготуйте своїх, що дитина у вас тепер буде, щоб вона його прийняли як свого.
А ось про це вони і не подумали. Але пізніше вирішили, що близьким і скажуть, що Марина вaгiтнa, говорити не хотіли, щоб не наврочили, а потім і народила. Все одно родичі живуть в іншому місті. — Маріє Іванівно, проводите молодих подивитися діточок.
— Боже мій, вони все такі хороші. — вигукнула Марина. — Зверніть увагу ось на цього малюка, його звуть Петя, йому майже 1 рік, а він вже нікому не потрібен. — Як же так? Хто у нього батьки? — Мати пoмepла при пoлoгax, а батька і не було у нього, начебто відмовився він визнавати батьківства.
Сама дівчина була з дитячого будинку, тому родичів у малюка немає. Хлопчик повністю здоровий. Марина з Сергієм вирішили усиновити Петю.
До батьків вони вирішили не їздити до кінця року, щоб питань не виникло. Скажуть, що ремонт. Петя швидко звик до Марини. Марина в ньому душі не чула.
— У Петі стільки іграшок, скоро мені, по-моєму, потрібно будуть переїжджати. — Ти подзвонив мамі, сказав? — Так. Вона обурювалася, що ми їм нічого не сказали, що ти була вaгiтнa і нapoдила. Образилися. — Мої теж. Ну нічого, зате у нас тепер Петя є, і вони не будуть нічого знати.
— Менше знають, міцніше сплять. — Сергію подивися за Петром, мені не добре. — Ви вaгiтнa! — сказала гiнeкoлoг. — Вітаю! Ви ж давно цього чекали. — Як вaгiтнa? — Ну от так! Ох мила, скільки я на своєму віку бачила. — А ми ж Петю взяли з будинку маляти, я ж думала, що вже ніколи.
— Радіти потрібно! Це Бог вас благословив за ваше добре діяння! Багато таких випадків чула, коли не можуть мати пари дітей, а як усиновлять чужу дятину, так Бог їм і пошле свого.
Ось так у Марини і Сергія в сім’ї в один рік з’явилося відразу 2 дитини. Молода пара дуже раді такому чуду і ні про що не шкодують. Петю ростять як свого, а друга народилася у них дочка. У житті завжди є місце диву, головне залишатися людиною.
