Вживані пляшки – справжнє лихо міст і сіл, що вбиває планету, бо розкладаються століттями, отруюючи землю. Наразі в українських містах є мешканці, які навчились заробляти на цьому.
Щороку українці викидають 14 млн тонн сміття або 350 кг на одного.
Керівник громадської організації “Україна без сміття” Євгенія Аратовська розповіла, що завдяки сортуванню її родина назбирала 30 кг вторсировини, за що отримає 60 грн.
Прайс на вторинну сировину сьогодні плюс-мінус однаковий по всій країні і надзвичайно низький. Найдешевше коштує макулатура, найдорожче – пластик. Один кілограм ПЕТ-пляшок вартує 5 гривень за кілограм. Це приблизно 24 штуки, а коли 24 тисячі пляшок спресують – вийде тонна і вона вже коштуватиме від 3 до 5 тисяч гривень.
“Першу здачу вторсировини ми збирали десь близько 5-6 місяців. Ми назбирали тоді на 2500 гривень. Наступний раз ми здавали вже за місяць і отримали майже таку суму”, – розповів Олександр Македонський, засновник прибудинкової сортувальної станції.
“Люди дуже скептично ставились. Вони почали цікавитись і це працює. Головний мотиватор для людей – це, звичайно, фінансова сторона”, – додала Інна Біла, засновниця прибудинкової сортувальної станції.
Але якщо це так вигідно, чому досі не сортуємо всією країною? Відповідь – відсутність у дворах баків для сортування. Справа в тому, що на сміття як на бізнес у нашій країні дивляться всього сотня компаній зі збору та переробки вторсировини. Навіть вони вкрай перебірливо ставляться до продавців відсортованого сміття.
Мінімальний обсяг, за яким приїдуть – 400 кілограмів. Тут порахували, якщо мешканці назбирали менше – їхати стає просто невигідно. Вивезення одного баку коштує близька ста гривень.
Рано чи пізно, аби заохотити людей до зменшення непотребу, держава помножить цю суму в рази. Тоді економія буде і від вторсировини, і від фізичного зменшення кількості сміття на вивіз.
За останній рік Україна імпортувала переробленого пластику з Європи на 400 мільйонів доларів. Європа за суму, яку Автодор виділив на всі місцеві дороги в країні, продала нам те, що ми називаємо сміттям.
Достатньо розпочати з найпростішого: поставити друге відро на власній кухні і викидати туди те, що називається вторинною сировиною. Ви й самі не помітите, як легко привчитесь до сортування. І врешті врятуєте і сімейний бюджет, коли злетять тарифи, і здоров’я власних дітей. Жити на сміттєзвалищі, у яке ми вже майже перетворили країну, страшна перспектива.