Добровільним обмеженням у їжі в піст людина привчає себе до тілесного стримання, йдеться у листі Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
- джерело.
Мета Великого посту – за допомогою обмежень у їжі, тілесному стриманні, молитвах і таїнствах Покаяння зміни своє духовне життя.
“”Хіба є гріх у тому, що я з’їм м’ясо?”, “Хіба Бог дивиться до мене в тарілку?”. Такі запитання можна почути від критиків постового харчування. Безперечно, що їсти, саме собою, не є гріхом, однак, якщо ми на деякий час не можемо добровільно стримати себе від смачної та звичної для нас їжі, як ми зможемо себе стримати від гріховних звичок? Стриманість тіла допомагає нам опановувати наші пристрасті, виховує силу волі, привчає до того, що душа спрямовує тіло, а не тіло має душу за свою прислужницю. Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти, і піст дозволяє нам замислитися: що насправді є первинне й головне, а що – другорядне. Піст потрібен не Богові чи Церкві, а він потрібен нам самим”, – йдеться у листі Митрополита, передає ТСН.
Відмовитися від посту можуть хворі, а також ті, хто важко працюють або має інші об’єктивні причини. Епіфаній також радить знайти оптимальний для себе спосіб виконання постових правил, який би відрізнявся від звичайних днів, але не завдав би шкоди здоров’ю.
За словами Митрополита, у піст також варто отримувати святе причастя.
“Ніхто з нас не може сказати, що є безгрішним, що не потребує покаяння та прощення своїх гріхів. Тим більше, ніхто з християн не може заперечити потребу як особистої, так і спільної молитви під час храмового богослужіння. У суєті буднів ми часто забуваємо про ці важливі потреби нашої душі, тому час посту для нас – зручна нагода та заохочення зупинитися, стишитися, підвести свої очі від земного й тимчасового до небесного й вічного”, – наголошує Епіфаній.
Під час посту слід приділяти увагу духовному розвиткові – читати Священне Писання чи іншу релігійну літературу.
