Сімейний лікар Олександр Баранов відповів на всі хвилюючі українців питання, передає “КП” в Україні”.
- джерело.
Платити не доведеться
– Уляна Супрун говорила, що питання про виїзд на будинок лікар вирішує з пацієнтом. Що під цим мається на увазі: час, фінанси?
– Йдеться про час. Адже коли надходить дзвінок від хворого, лікар веде прийом у себе в кабінеті. Доктор пояснює, хто телефонує, коли у нього планові виклики, і обговорює, коли він може відвідати пацієнта.
Пріоритет, звичайно ж, мають маленькі діти, потім дорослі з високою температурою, потім активні виклики, тобто ті, за якими лікар був вчора або позавчора.
– Чи правильно я розумію, що сьогодні не потрапиш до профільного лікаря без звернення до сімейного? А якщо у людини різка алергія або він вивихнув ногу?
– Давайте розділимо: є екстрена допомога, невідкладна і планова. Алергія або травма – це екстрена або невідкладна допомога. Телефонуйте 103 і описуйте свій стан диспетчеру.
Що стосується негострих станів, то сімейний лікар дійсно координатор потоку пацієнтів. Сам пацієнт не завжди може розуміти, якої допомоги потребує. Адже як він думає: болить в області грудей, значить, серце. А це може бути і міжреберна невралгія або міозит, а можливо, і плеврит.
Якщо сімейний лікар підтвердить кардіальну патологію, то відразу ж дасть направлення до кардіолога. Якщо виявиться, що проблема входить в межі його компетенції, то сам робить призначення.
Такий підхід дає можливість захистити вузьких фахівців від недоцільного використання робочого часу.
– Правда, що всі, хто не підписав декларації, повинні платити за візит до лікаря?
– Ми керуємося нормативно-правовими актами, законами. Насамперед ст. 49 Конституції про право кожного на можливість безкоштовної охорони здоров’я. Функціонери від охорони здоров’я так само, як і лікарі, не можуть дати такого зазначення, що якщо людина не підписала декларацію, то буде приходити в поліклініку платно.
Але до пацієнтів теж є питання: скоро рік, як працює реформа у сфері сімейної медицини, чому не знайшли час для підписання декларації?
З телефоном не вирішено
– Чи даватиме сімейний лікар пацієнтові свій мобільний телефон? Раптом знадобиться консультація ввечері?
– Гарне питання, наболіле, але поки, на превеликий жаль, так і не вирішене до кінця. Ці нюанси потрібно було пропрацювати на етапі впровадження реформи сімейної медицини і, можливо, навіть узаконити, виключивши поле для спекуляцій.
Зараз можу тільки навести приклад з досвіду нашої клініки. У нас робочий день лікаря до 18.00 годин. Після 18.00 до 21.00 працює контактний центр, в якому на телефонні дзвінки відповідають оператори з медичною освітою та досвідом роботи в медичній сфері.
Вони завжди зв’язуються з лікарем, з яким бажає поговорити пацієнт, і просять дозволу. Звичайно, лікар завжди піде на те, щоб дізнатися, що турбує людину, дати їй пораду, а іноді навіть просто заспокоїти.
Але ми не повинні забувати, що лікарі – не роботи, які здатні працювати цілодобово без відпочинку. Вони мають таке ж право на відпочинок і сон, як всі люди. З цієї точки зору, можливо, не варто давати пацієнтам телефон, треба чітко розмежувати роботу і особистий час.
Знову ж буду спиратися на свій особистий досвід: намагаюся своїм пацієнтам пояснити, що мені завжди можна подзвонити, але зловживати цим не треба. В екстрених випадках ви зможете набирати 103.
– Які діагнози має право ставити сімейний лікар?
– Чому ми маємо вузьких фахівців: пульмонолога, кардіолога, гастроентеролога? Одна людина не може знати все. Сімейний лікар завжди працює в тісній зв’язці з колегами вузького профілю. Він може поставити попередній діагноз, запідозривши ту чи іншу патологію.
Але свій діагноз він повинен обов’язково підтверджувати лабораторними та інструментальними методами діагностики. А також обов’язково направляти на консультацію до вузького спеціаліста для остаточної верифікації діагнозу.
Фінанси – тема наболіла
– Минулої весни я намагалася підписати декларацію з лікарем, якого порекомендували знайомі. Доктор відверто не хотів мати справу з людиною не зі своєї ділянки і сказав, що за виклик на будинок буде брати 200 гривень. Така вимога правомірно?
– Як я вже говорив, ми керуємося ст. 49 Конституції України. Лікар ні в якому разі не можуть встановлювати свої тарифи. Але він може пояснити, що вже набрав необхідну кількість пацієнтів і не в силах узяти більше. Це буде правильно. Також може порекомендувати своїх колег, у яких є ще місця. Завжди повинен бути розумний діалог між пацієнтом і лікарем.
– Якщо потрібні уколи, сімейний лікар може дати направлення в маніпуляційний кабінет? Чи вони будуть платними?
– Так, сімейний лікар має право, і це однин з його функціональних обов’язків, давати напрямки в фізіотерапевтичні, маніпуляційні кабінети, денні стаціонари. Ці послуги не платні, вони закладені в бюджет лікувально-профілактичного закладу.
Але ось дивіться: ми весь час торкаємося фінансових питань в медицині. Напевно, це наболіла тема. Моя думка така: рано чи пізно питання про платну медицину буде піднято у верхніх ешелонах влади.
Давайте відверто: за стільки років незалежності ми вже звикли фактично скрізь фінансувати себе самі. І я, і мої колеги, а також і пацієнти зацікавлені в цивілізованій оплаті послуг.
Зміни до ст. 49 Конституції треба вносити, але робити це треба після обговорення з населенням країни, можливо, шляхом референдуму. А поки питання про платну медицину буде звучати спекулятивно, і ми продовжимо спотикатися об цей поріг.
Спадщина минулих часів
– Раніше була установка: піднялася температура, сидіть вдома, викликайте лікаря. Тепер інша – ідіть в лікарню самі. Але ж таким чином збільшується небезпека поширення вірусів.
– Теж питання неоднозначне. Розумієте, ми ще намаємося від того, що у нас дуже низька соціальна відповідальність і низька медична культура населення. Піднялася температура – вип’ю таблетку анальгіну, посиджу вдома, це, напевно, ГРВІ.
Тобто людина сама собі ставить діагноз. А ще дуже модно консультуватися у “доктора Гугл”. У підсумку через 3-4 дні отримуємо важкі ускладнення. І не завжди людину вдається врятувати.
При виникненні скарг хворий зобов’язаний звернутися до лікаря. В реєстратурі теж не задарма сидять медичні працівники.
Вони повинні чітко опитати пацієнта: коли почалося захворювання, як протікає, які симптоми, та прийняти рішення записати до лікаря на прийом або лікар прийде додому.
З приводу контакту з інфекційними хворими та умовно здоровими людьми. На жаль, ми маємо таку спадщину медицини СРСР як коридорна система, коли вузькі фахівці сидять разом з терапевтами або лікарями сімейної медицини.
У цивілізованих країнах цей простір розділено, контакти між пацієнтами мінімізовані. Поліклініки, амбулаторії сімейної медицини, які зараз будуються, уже враховують ці фактори ризику.
