На папері “страхування від коронавірусу” звучить гарно, але є багато “але”
В лабіринтах кабінетів Міністерства освіти виникла чергова ідея: виконувач обов’язків міністра Сергій Шкарлет заявив, що його відомство розглядає можливість страхування школярів та вчителів-пенсіонерів від коронавірусу. На папері це звучить добре, але як в реальності зможе працювати цей механізм, і кому він дійсно буде корисний: педагогам і учням, або ж самим чиновникам і страховикам, з’ясовував “Апостроф”.
- джерело.Коронавірусні поліси
Страхування від COVID-19 з’явилося на ринку фінансових послуг ще навесні в розпал карантину. Усі коронавірусні поліси умовно можна розділити на дві групи:
– Виплати здійснюються у разі смерті або серйозного порушення здоров’я застрахованої особи;– Виплати частково покривають витрати на лікування у разі зараження COVID-19;
У першому випадку страхові виплати варіюються в діапазоні від 50 до 100 тисяч гривень, а коштує поліс на 6 місяців від 500 до 700 гривень. Серйозним порушенням здоров’я внаслідок коронавірусної хвороби вважається інвалідність.
Поліси другої групи більш привабливі, адже для настання страхового випадку та отримання виплат не потрібно нікому вмирати. Тут тарифи у страховиків найрізноманітніші, наприклад, можна щомісяця платити за поліс 150 гривень, а в разі захворювання COVID-19 отримувати по 300 гривень в день. Або ж оформити поліс на півроку за 1300 гривень, а в разі госпіталізації отримувати по 600 гривень в день на лікування.
Негативний досвід
Втім, коронавірусні програми першої і другої групи об’єднує одна особливість: страховики не горять бажанням захищати групи ризику, наприклад, медиків і людей старше 60 років. Про це прямо йдеться у договорах страхування.
Правда, для медиків все ж передбачена державна страховка. Ще у травні цей механізм погодив парламент, внісши зміни до закону “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Згідно з порядком, розробленим Кабміном, виплати здійснює Фонд соціального страхування. Але, по-перше, страховий випадок настає тільки в разі смерті медпрацівника від коронавірусу чи ускладнень, які спричинили інвалідність. Витрат на лікування не передбачено.
Але вже Бог з ними, з витратами на лікування. Отримати по страховці 1,5 мільйона гривень, наприклад, за померлого від коронавірусу годувальника, для сім’ї медика все ж було б непоганою фінансовою підмогою.
Але експерти кажуть, що механізм державного страхування просто не працює.
“Я, на жаль, знаю дуже багато історій, коли медики навіть вмирали від коронавірусу, виконуючи свій професійний обов’язок, а їх потім “заднім числом” звільняли з роботи для того, щоб не виплачувати компенсацію сім’ям”, – говорить “Апострофу” керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, епідеміолог Андрій Александрін.
“Система не працює і все це вилилося в те, що ніяких гарантій насправді немає, але гучний піар був забезпечений команді “Слуги народу”, – додає виданню екс-міністр охорони здоров’я Олег Мусій.
Та що вже казати, якщо про проблему знає навіть президент Володимир Зеленський.
“Головні лікарі низки медичних установ в Україні іноді змушують персонал приховувати інфікування коронавірусом на роботі”, – повідомляли у прес-службі глави держави.
Чи не спіткає та ж доля механізм страхування педагогів і учнів, який намагаються впровадити в Міносвіти?
Нульові видатки
Почнемо з азів. Для чого взагалі потрібен механізм страховки? Не тільки від коронавірусу, а в принципі. Очевидно, для того, щоб убезпечити себе від великих фінансових витрат при настанні страхового випадку. Дійсно, куди вигідніше заплатити, наприклад, 1300 гривень за поліс на півроку і в разі госпіталізації отримувати кожен день по 600 гривень. Страховий випадок, звичайно, може і не настати, але вже якщо настане, то фінансова подушка обов’язково буде.
І на перший погляд ініціатива МОН виглядає красиво.
“Це турбота про співробітників. Вчителі-пенсіонери перебувають у зоні ризику, тому я не бачу ніяких перешкод це робити, якщо є фінанси і якщо страховка дійсно буде покривати лікування”, – коментує ситуацію “Апострофу” лікар-епідеміолог Катерина Сояк.
Але в тому то й справа, що теоретично у хворого українця повинно виникати рівно нуль додаткових витрат на лікування.
“Навіть в такій ринковій системі медицини, як в США, лікування від коронавірусу для громадян здійснюється за рахунок державних коштів. Це логічно, адже так лікують епідемії. В іншому випадку їх просто не зупинити, – пояснює “Апострофу” керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) імені М. Пирогова Геннадій Друзенко. – Якщо страховка буде покривати лікування, то воно у нас принаймні офіційно, безкоштовне, а важкі випадки лікують тільки в державних лікарнях. Якщо страховка на випадок смерті, то тут велике питання: чому ці ризики повинна покривати держава?”
У такому випадку, якщо держава Україна і так декларує безкоштовне лікування від COVID-19, навіщо ж потрібна страховка? Експерти “Апострофа” сходяться на думці, що мотив один – освоїти бюджетні гроші.
“На перший погляд це хороша гуманітарна ініціатива. Але боюся це виллється в розпил бюджетних коштів для привілейованих страхових компаній”, – додає Геннадій Друзенко.
В принципі, Шкарлет і не приховує, що пропозиція страхувати педагогів і учнів надійшла від приватних компаній. І зараз уряд роздумує над тим, щоб така співпраця була вигідною. Але вигідною для кого?
Свого не упустять
11 вересня в країні був встановлений черговий антирекорд за кількістю нових заражених – 3144 випадки. За прогнозами епідеміологів, з початком епідеміологічного сезону на грип та ГРВІ, число нових випадків COVID-19 буде тільки рости. Очевидно, що в ситуації, коли ризики настання страхових випадків будуть тільки зростати, страховикам невигідно оформляти сотні тисяч нових полісів. Адже одна справа застрахувати від виверження вулкана майно жителя України і зовсім інше – жителя Перу.
Проте страховики все одно пропонують Міносвіти це зробити. Чому?
“Це жорсткий схематоз, – запевняє “Апостроф” епідеміолог Олексій Галімський. – Коли ризик збільшується до певного рубежу і кількість страхових випадків настане, не має сенсу страхуватися. Страховій компанії не вигідно оплачувати ці випадки. Але страхова компанія ніколи не буде в збитку, тому вони виставлять для себе адекватні, вигідні тарифи і будуть встановлені штучні бар’єри для отримання виплат”.
“Це черговий схематоз з боку Міністерства освіти”, – погоджується Андрій Александрін.
За словами експертів, значно раціональніше було б виділити гроші, які передбачать в уряді на страховку для педагогів і учнів, на реальну боротьбу з пандемією.
“Ми – найбідніша країна в Європі, і краще б за ці гроші, які передбачать на страховку, в лікарні докупили б обладнання та засоби індивідуального захисту, а не гралися в страхування людей. Це виглядає як передвиборний піар, а не як продумана ініціатива, яка дасть позитивний ефект”, – зазначає Геннадій Друзенко.
“Потрібно медицину будувати, а не залазити в державну кишеню приватним страховим компаніям. Потрібно платити нормальну заробітну плату і людина сама буде приймати рішення про те, що їй робити зі своїм життям: страхувати його чи ні. Однозначно тут є корупційні ризики”, – резюмував Олег Мусій.
