У 1972 закінчила Паризький інститут політичних наук, а в 1973 році Колумбійський університет (США). Зурабішвілі володіє грузинською, французькою, російською, англійською, німецькою, італійською мовами.
- джерело.
У другому турі президентських виборів в Грузії перемогу здобула Саломе Зурабішвілі, яка набрала 59,56% голосів виборців. Зурабішвілі стала першою жінкою за всю історію незалежної Грузії, яка стане президентом країни.
Про одні з найцікавіших сторінок біографії нового президента Грузії повідомляє 24 канал
Дитинство у Парижі
Зурабішвілі народилася у Парижі 18 березня 1952 року у родині грузинських емігрантів, які втекли у Францію від радянської влади. Батько працював інженером на автомобільному заводі столиці Франції, а мати була домогосподаркою. Саломе ще з дитинства прищепили любов до історичної батьківщини, тому вона завжди мріяла повернутися в Грузію.
Батько майбутнього президента Ліван Зурабішвілі був головою грузинської діаспори у Франції, а також одним з засновників грузинської церкви в Парижі.
Будучи юною, Саломе брала участь акціях протесту проти візитів комуністичних лідерів Радянського Союзу в Францію, випускала з друзями газету на грузинський мові і перекладала статті грузинських дисидентів.
У 1972 закінчила Паризький інститут політичних наук, а в 1973 році Колумбійський університет (США). Зурабішвілі володіє грузинською, французькою, російською, англійською, німецькою, італійською мовами.
Новий президент Грузії двічі була заміжня. Її перший чоловік був грузином, вихідцем з Ірану, – Горджестан Гугушвілі. Екс-подружжя має двоє дітей – 32-річного сина Теймураза і 29-річну дочку Кетеван. Теймураз працює в місії ООН, а Кетеван ведучою спортивних новин на телебаченні у Франції.
Другий шлюб Саломе був з відомим грузинським філософом, публіцистом і журналістом Джанрі Кашия. З 1980-х років він жив і працював на Заході в редакціях “Радіо Свободи” і “Голос Америки”. У 2012 році філософ помер у віці 72 років.
Робота у посольстві Франції
У 1984 році Саломе розпочала свою кар’єру дипломата у Франції. Впродовж трьох років вона працювала на посаді третього секретаря посольства Франції в Італії.
Далі кар’єра майбутнього президента Грузії активно розвивалася. Зурабішвілі була другим секретарем постійно діючої місії Франції в ООН, першим секретарем посольства Франції у Вашингтоні, першим секретарем постійно діючої місії Франції в євроатлантичному раді в Брюсселі та заступником постпреда Франції при західноєвропейському Союзі. У 1996 році Саломе призначили радником кабінету міністра закордонних справ Франції, в 1997 році була інспектором Генеральної інспекції МЗС Франції, працювала в управлінні з питань стратегії, безпеки і роззброєння МЗС Франції, а в 2001 році стала керівником Генерального секретаріату національної оборони Франції з міжнародних і стратегічних питань.
За весь цей час Зурабішвілі працювала в різних країнах – Італії, США, Австрії.
Повернення у Грузію
У 2003 році Саломе була послом Франції в Грузії, а через рік стала міністром закордонних справ Грузії. Для 52-річної дипломатки це стало досягненням головної цілі в житті.
Зурабішвілі очолила МЗС у постреволюційній Грузії за рішенням екс-президента країни Михеїла Саакашвілі й отримала грузинське громадянство, при цьому зберігши французьке.
У 2005 році вона залишила посаду глави МЗС і перейшла в опозицію. У листопаді 2010 році оголосила про відхід з грузинської політики. За її словами, вона прийняла це рішення, переконавшись, що в Грузії немає демократії і опозиція не може працювати в країні.
У 2010 році Зурабішвілі повернулася до Франції і очолила спеціальну групу Ради Безпеки ООН з питання санкцій проти Ірану.
Через 2 роки, після зміни влади в Грузії, Зурабішвілі знову повернулася в країну. Через чотири роки взяла участь в парламентських виборах як самовисуванець від тбіліського району Мтацминда, де перемогла і стала депутатом.
Перемога у виборах президента Грузії
У 2018 році Саломе Зурабішвілі пішла на вибори як незалежна позапартійна кандидатка.
Це не перша її спроба стати президентом Грузії. У 2013 році вона також хотіла брати участь в президентських виборах, однак отримала відмову від ЦВК через подвійне громадянство. У 2018 році Зурабішвілі відмовилася від французького паспорта ще перед реєстрацією кандидатом в президенти.
Під час передвиборчої кампанії Зурабішвілі заручилась неабиякою підтримкою правлячої партії “Грузинська мрія”. Зокрема, політсила надавала їй фінансову підтримку. Зазначимо, керівником “Грузинської мрії” є мільярдер Бідзіна Іванішвілі, якому закидають узурпацію влади – мовляв, він одноосібно контролює всі важелі управління Грузією.
Зурабішвілі назвала рішення політсили про підтримку її кандидатури демократичним з боку правлячої партії і правильним для країни.
29 листопада Центрвиборчком Грузії оголосив про перемогу Саломе Зурабішвілі на виборах президента після обробки голосів з 99,7% виборчих дільниць. Політик набрала 59,56% голосів, а її суперник у другому турі Григол Вашадзе – 40,44%. За Зурабішвілі віддали голоси майже півтора мільйона виборців.
Ставлення до Росії
Новообраний президент відзначає, що виступає за “збалансований підхід у відносинах з Москвою і Заходом”. За її словами, вона не є прихильницею Росії. Перед початком своєї виборчої кампанії вона заявляла, що її метою і мрією її сім’ї була, є і буде захист свободи і незалежності Грузії від Росії.
Однак, під час передвиборчої кампанії Зурабішвілі наштовхнулася на критику через проросійську позицію. Зокрема, вона зробила заяву, що Москва почала війну проти Грузії ще 100 років тому, але в 2008 році Грузія спровокувала нову хвилю конфлікту тим, що піддалася на російську провокацію.
Така позиція не сподобалося і опозиції, і багатьом представникам правлячої партії. Пізніше Зурабішвілі пояснила, що в 2008 році в ролі агресора виступила Росія, але, за її словами, Саакашвілі і його оточення зіграли на руку Москві, давши військову відповідь російській провокації. І тоді Москва це використала як привід для початку війни проти Грузії.
