Столиця Західної України у свідомості іноземців тепер асоціюється із доступним і дешевим сексом. Секс-туризму сприяють згідливі красуні, недорогі ресторани та лоукостери, передає Корупція.Інфо.
- джерело.
За ті п’ять хвилин, що киянка Вікторія Берещак пила каву в центрі Львова, до неї тричі підходили іноземці із пропозицією провести разом вікенд. На дівчині було мінімум косметики і зовсім не помітний одяг, але гостей столиці Західної України, які цілеспрямовано приїжджають сюди в секс-тури, це не зупиняло.
“Хороша вечеря у дорогому ресторані, пара коктейлів, квіти, компліменти — все дуже просто”, — ділиться із НВ правилами успішного знайомства з українкою уродженець Туреччини, 28-річний Мустафа, який регулярно приїжджає відпочивати до Львова.
Місто, відоме манірністю і відмінною кухнею, останніми роками набуває нової слави — сексуальної. У пошуках швидкого і недорогого кохання сюди їдуть цілими компаніями туристи з Польщі, Білорусі, Туреччини, Німеччини і навіть США.
За даними Центру розвитку туризму, в 2017 році Львів відвідало 2,6 млн туристів, тоді як у 2015-му — 2 млн. Скільки з них шукали в серці галицького краю можливості реалізувати свої еротичні фантазії, а скільки приїхали заради архітектурних принад, оцінити нелегко. Крім того, що нерідко заїжджі іноземці поєднують приємне з корисним. Хоча жителі Львова вважають: тепер з усіх приїжджих приблизно половина — це секс-туристи.
На їх вибір у львівському асортименті — професійні жриці кохання, що працюють поодинці або через сутенерів, а також юні діви, які мріють про щасливе одруження з іноземцем і готові заради цього стати “нареченою на ніч”.
Туристична інфраструктура міста, яка бурхливо розвивається останніми роками, з люксовими готелями, клубами і ресторанами створює ідеальні умови й для торгівлі тілом. Сприяють розвитку секс-індустрії також географічне положення, безвізовий режим з Україною, зростаюче розмаїття авіарейсів до Львова з багатьох країн світу, зокрема від бюджетних компаній.
Втім, багато львів’ян одним із головних двигунів зростання секс-туризму вважають економіку, тобто низькі ціни на любов від українських красунь. За спостереженнями Андрія Худо, львівського ресторатора, співзасновника Холдингу емоцій!FEST, потік секс-туристів розпочався після останньої девальвації гривні, коли відпочинок в Україні став доступним навіть для іноземців скромного достатку.
“За нашими жінками приїжджають частіше, ніж за українським історико-архітектурним надбанням, курортами і борщем із салом”, — із гіркотою констатує Ганна Романова, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Верховної Ради.
Еротичні викрутаси
32-річний Берк, Діджитал-маркетолог, що живе на два міста — Стамбул і Бостон, збирається до Львова з друзями в серпні і вже зараз підшукує на цей час тамтешніх подружок. Відповідно до заданих параметрів і з урахуванням геолокації Берк уважно вивчає пропозиції в Тіндері, популярному додатку для романтичних знайомств. Він був у Львові вже тричі і добре знає, чим там зайнятися, окрім, як розглядати старі храми.
Сервіси знайомств, подібні Тіндеру, а також соціальні мережі — основний спосіб пошуку подруги на вікенд для гостей Львова. Знайшовши підходящу пару, більшість гостей не ускладнюють собі життя легендами про мету поїздки, а відразу заявляють: шукають секс. Одразу домовляються про ціну, не соромлячись торгуватися.
“Ти не коштуєш $200, тільки $40”, — згадує львів’янка Мирослава слова турецького залицяльника, з яким листувалася у Тіндері. Така поведінка секс-туристів пояснюється не стільки їх скупістю, скільки знанням місцевого ринку, де $1 тис.— максимальна такса за годину роботи дівчини за викликом. Як правило, такі гроші беруть шикарні красуні з ескорт-агентств. Середня ж вартість години кохання — $40. Дещо дешевше, ніж у Німеччині та Нідерландах ($50), істотно дешевше, ніж в Італії та Великій Британії — від $100, і на порядок нижче, ніж у США, — від $400.
“У нічних клубах дівчата [стриптизерки] завжди вибирають не наших, а іноземців, тому що українець дасть їй 50 грн [чайових], а іноземець — 500 грн”, — зі знанням справи пояснює Тарас Ільчишин, заступник начальника львівського управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.
За його словами, у Львові серед працівниць секс-індустрії майже немає місцевих дівчат, переважно тут працюють мешканки Харківської, Київської, Запорізької областей та Києва. Тоді як львів’янки вирушають працювати на ниву інтим-послуг в інші міста.
До того ж рідко хто із заїжджих нічних метеликів затримується у Львові довше, ніж на місяць: приїхали, попрацювали і поїхали. У поліції називають це постійною ротацією кадрів, якій сприяє так зване сарафанне радіо. “Приїжджає одна дівчинка, бачить, що заробіток є, — передзвонює подрузі”, — описує схему Ільчишин.
Найчастіше бордельний бізнес ховається за вивісками салонів еротичного масажу та нічних клубів. Львів’янин Олег Радик показує НВ одне з таких місць на вулиці Братів Рогатинців. Це чоловічий клуб із промовистою назвою Red Horse, сайт якого обіцяє “доведення до релаксації методом стимуляції ерогенних зон, ніжними дотиками, доглянутими тілами”.
Вікна клубу, що розташувався на першому поверсі старовинного житлового будинку, затемнені. Прайс включає кілька видів еротичного масажу та БДСМ-практик, а фотографії масажисток представлені в напівоголеному вигляді із зазначенням їхнього зросту, ваги, кольору волосся та розміру грудей. Є можливість викликати масажистку додому. Така послуга обійдеться мінімум у 2,4 тис. грн за дві години.
Подібних закладів у Львові — десятки, і їх діяльність, як запевняє Ільчишин, перебуває під контролем поліції, яка регулярно засилає туди своїх агентів. Ті, за словами поліцейського, найчастіше не знаходять у діях масажисток нічого кримінального. “Ти приходиш [у салон], дівчина роздягається догола, робить масаж, але притягнути до адміністративної відповідальності за це не можна, це — еротика, — зі знанням справи пояснює Ільчишин.— А що, турист не може приїхати подивитися на голу жінку? Йому ж цікаво”.
Бармен Андрій, який працює в одному з нічних клубів Львова, розповідає, що в його закладі клієнт зазвичай замовляє приватний танець, а потім, якщо дівчина сподобалася, пара може за окрему плату продовжити знайомство вже в апартаментах. Багато львівських готелів вижили в кризу тільки завдяки секс-туристам, тому якщо і не заохочують, то не заважають роботі дівчат за викликом.
“Дівчина може прийти [до клієнта] в будь-який готель, — стверджує Ільчишин.— Адміністрація тільки перевіряє наявність документів, щоб уникнути крадіжок”.
Всі повії Львова у поліції на олівці, однак та не надто переймається їх діяльністю. Торік було складено 40 протоколів за проституцію, цьогоріч за перші чотири місяці року — 25.
Ільчишин визнає: ці протоколи — засіб малоефективний. “У нас є такі, які притягувалися протягом року кілька разів, але вони все одно продовжують цим займатися: мовляв, я нічого іншого не вмію”, — додає він.
Зі Стамбула — з любов’ю
Особливим попитом українки користуються у секс-туристів із Туреччини, звідки з січня нинішнього року до Львова щодня літають по кілька рейсів. За статистикою, майже кожен десятий турист Львова — гість із протилежного берега Чорного моря. В середньому він зупиняється в місті на п’ять днів і витрачає по €111 на день. Для порівняння: гості з Білорусі проводять у Львові до трьох днів і витрачають трохи більше €30. Литовці приїжджають на чотири дні й витрачають близько €75 на день.
Романова, посилаючись на одного з найбільших туроператорів Туреччини, каже, що 80% мандрівників, які їдуть в Україну з цієї країни, є секс-туристами. За її словами, в Туреччині навіть з’явилися агентства, які пропонують “поїздки за українськими дівчатами” на вікенд під прикриттям участі в симпозіумі або науковій конференції. Хоча Туреччина — країна світська, а проституція легалізована, роль традицій там досить значима і секс до шлюбу тамтешнє суспільство засуджує.
Водночас створення сім’ї в Туреччині можливо тільки при особистій реалізованості, самостійності, зрілості і пов’язане з великими грошовими витратами на весілля. Тому тур “за Наташами” видається чудовою ідеєю для турків багатьох соціальних груп.
Олена Голишева, керівник Центру туристичної інформації Львова, каже, що представники Туреччини, звертаючись до центру за допомогою, як правило, ставлять одне і те ж питання: де тут хороший нічний клуб, де відпочиває багато красивих дівчат? А найпростіша фраза про туризм в Україні або просто два слова — Ukraine і Travel, вбиті в пошуковик Google, насамперед видають посилання на агентства, що пропонують інтим, аж ніяк не на музеї і пам’ятки архітектури, наголошує Романова. Знайти в Україні дівчину для інтим-дозвілля настільки просто, що багато іноземців навіть не підозрюють, що продажна любов тут поза законом.
До того ж українок іноземні секс-туристи виділяють за особливі зовнішні дані. Блогер із Нової Зеландії, який пише під псевдонімом Thai Lover на власному сайті Stickman, ділиться враженнями про свої сексуальні пригоди в різних країнах. Згадує він і Львів, де побував у 2011 році.
“Я вийшов на площу перед Гранд Готелем, зупинився і остовпів: навколо були вони, настільки прекрасні, що я не міг у це повірити, — пише Thai Lover.— Це були дівчата із зовнішністю супермоделей, а одягнені вони були так сексуально, як тільки можна собі уявити. Проблема полягала в тому, що жодна з них не була повією, вони просто так одягаються”.
Американські експерти, які допомагали розробляти туристичну концепцію розвитку Львова, попереджали про те, що як тільки почне розвиватися туризм, серед гостей міста з’являться і ті, хто приїхав сюди за інтимом. Подібний шлях проходили багато міст, які робили ставку на туризм. Щороку, за даними Всесвітньої організації туризму, 3 млн чоловік здійснюють поїздки з метою отримання сексуальних послуг, а оборот індустрії оцінюється в суму до $100 млрд.
До того ж зазвичай секс-туризм розвивається у бідних країнах, куди з відповідними цілями їдуть багаті туристи. Так, експерти називають центром секс-туризму в Латинській Америці Бразилію, в Азії — Таїланд, в Європі — Україна.
Популярне італійське видання La Repubblica присвячує цілу статтю сексуальним маршрутам світу. І поруч із Таїландом, Бразилією, Камбоджею, Кубою, Бангладеш, Колумбією і Болгарією тут згадується Україна.
Крім того, до останнього часу містами, де традиційно процвітав секс-туризм, вважалися Одеса, Київ і Харків. Львів влився у їхні ряди нещодавно, хоча до Другої світової війни це було сервісне місто з готелями, ресторанами, казино та борделями.
“Це був європейський Лас-Вегас“, — говорить ресторатор Худо. З розвитком курортної інфраструктури місто знову повертається до довоєнної структури економіки, і цей факт викликає у львів’ян побоювання.
Марк Зархін, творець трьох десятків популярних ресторанів і найбільшої вітчизняної мережі швидкого харчування Celentano, із сумом спостерігає наплив секс-туристів у своє місто. “Люди, знаючи, що те чи інше місто — бордельне, перестають туди їздити з інших питань, і воно висихає, навіть незважаючи на те, що ці туристи залишають багато грошей”, — розмірковує ресторатор.
З огляду на те, що цей вид туризму склався стихійно, так і українки самі не проти знайомитися з іноземцями, то боротися з такими поїздками безглуздо, впевнена Романова. На її думку, завдання влади і представників вітчизняної туріндустрії — зробити так, щоб туристична Україна асоціювалася не тільки з “краєм жінок”, але і з історико-архітектурними цінностями, природними ресурсами, гастрономією та культурою.
“Поки [в Україні] будуть красиві дівчата, і у них не буде грошей, це явище не зупинити, — натомість вважає Радик.— І краса міст тут ні до чого”.
Джерело: “журнал Новое Время”; Автор: Катерина Іванова
