Прийдеться зустрічати Новий рік тут, на чужині, на заробітках, у прислужницях, бо діти мені не раді. А поїхала я якраз для того, щоб заробити їм на квартиру, пустивши сина і невістку у свою. А вони з друзями хочуть Новий рік святкувати! Ніколи не думала, що так зі мною станеться…
Олег виріс, одружився, почали вони жити з дружиною по знімним квартирам, бо обоє без житла. Невістка у декреті, син сама працює: на квартиру в обласному центрі не заробиш.
І ось трохи більше року тому мене колишня однокласниця покликала до себе у Європу на заробітки. А чого б ні, вирішила я. І світ побачу, і зароблю, і дітям допоможу.
Поїхала я. А сина і невістку з онуком поки що пустила пожити у свою двокімнатну квартиру: чого їм за знімну платити? А так і за квартирою подивляться, і самі відкладати копійку почнуть, а я потім додам.
Тут, в Італії, я доглядаю за літніми лежачими людьми, за подружжям. Дуже важко, але кращої роботи поки що немає. Платять їхні діти мені пристойно, відкладаю по-троху, на життя вистачає.
Хотіла полетіти на Новорічні свята додому, побачити рідних, сина з невісткою, онука.
Подзвонила синові, а Олег мені:
– Мамо, та ми тут уже свята спланували, друзів до нас і на Новий рік, і на Різдво і на 14-те число запросили… В кафе ж ми не підемо: дорого, та й час такий, сама розумієш. Відмовити вже не можемо, не зручно. Як ми себе покажемо? А ти на весні прилітай, ми дуже раді будемо! Но ображайся! Гарних тобі свят, у тебе ж там подруга! – і відімкнув зв’язок…
У однокласниці, яка тут давно, своя родина, своє коло спілкування. Я їй ні до чого, ми бачимося лише інколи.
Летіти в Україну до сестри – так у неї теж свої вже плани, та й соромно мені, якщо чесно, маючи свою квартиру, по людям тинятися, навіть по рідним.
Прийдеться зустрічати Новий рік тут, на чужині, на заробітках, у прислужницях, бо діти мені не раді. Але ж поїхала я якраз для того, щоб заробити їм на квартиру!.. А вони з друзями хочуть Новий рік святкувати.
Ніколи не думала, що так зі мною станеться. Що ж, буде мені урок… Гарних усім свят!
Автор – Олена К.
