Про ВІМ’Ї: Згадайте колгоспні роки, коли дійсно не йшли додому з голими руками!

Йой тепер такі чіси,шо люди деякі,без роботи сидє..Колис такого не було,за совітів за туніятство судили.Де я лиш не робив,за життє,ну найбільше фірманив..Але були чіси ,шо і на почотніших посадах робив.На приклад,робив трохи на бойни…Зарплата мала,але кожен день,шос кралосі,мой мнєсо на столі все було ,все шось мусів потігти..Я вважєю,шо за союзу гріх було іти з роботи,і шос не нести.Кум робив трунви,у штельмахарни то шос тридціть потєг, ліжко тещі й тестеви зробив з п*ятьох домовин,файне дерев*єнне.

- джерело.

Один раз,у п*єтницу робота на бойни підходила до кінцє,я пішов перебиратисі,шоб їхати до дому..Перебравсі,і думаю,—- треба шос покігти,якийс хоть малий кусок,таже ,як іти з роботи з голими руками,шей вихідні на носі..Йой забігаю на роздільний цех.А там голо всьо уже розфатали, шо мож..Курва злодюги！.А я ,шо маю робити…Дивлюсі,лиш вім*ї коров*їче лижит і всьо…Ну шо робити,та буру це,Гані може шос придумая,з цего ,ну втушит..Але,як я це вім*ї маю пронести,через капепе？Нас після зміни провірєли.Ну я мав таку кішеньку,на штанах з середини,то вній проносив то кусок мнєса,то печінку то язик,а вімні не влазисі,корова певно дійна була велика..Ну я не довго думаючи,я хлоп догадливий,здоймив штани обмотав то вім*ї навкруг талії,троха надрізав,і накєг зверху штани ,ніж кинув в кишеню,такий складний мав з червонов ручков.Але ледвим защіпив сподні,курва шей на ширінці всі гудзики повідлітали,але дурне коби пройти капепе…Ну дєкувати богу пройшов,трохи почекав на автобус,сів під вікном,коло мене сіла,якас панєнка в акалярах, певне,якас учителька,або бугалтерка.Я притуливсі головов до сідєнія зразу заснув.Хроплю на весь автобус.Коли чую,штурхая мене та пані…

——Прошу пана！ Майте совість,заправтисі бо то не файно в автобусі жінки,і діти！Я глип в долину,—а з ширінки дійок стирчить…
——Йой перепрошую пані！ Взєв бігом і заправив…Лиш знов задрімав..Знов дюхая…
—–Таже чоловіче！Таже спам*ятайтися,ну щож ви виставили все на огляд,ади збоченець якийсь..！
—Я глип,а дійок знов стирчит з ширінки…А це шо мая бути з дійками….Я запихати,а він не залазит,шо сі мучу не лізе..Йой шо маю робити,а в пані,аж акаляри запотіли..Йой курва мама,вікігаю з кишені ніж лиш чвах,відрізав той дійок і вікінув у вікно…Пані зумліла.

Зачєв її відтрісати.Лиш відтрєс,а вона показала,пальцем на ширінку і знов зумліла,я глип,а там другий дійок стирчит,прийшлосі й той рубати..Тут люди зчинили крик,Баби голосі…
—–Йой хлоп себе скалічив！…Я дивлюсі а то вже третий дійок візирая,хотів і той відрубати,але люди не дали скрутили.Шофер став.Вівели мене з автобуса,хотіли скору вікликати..Якас баба каже..

—-Ну,а в него скілько є.Два відрубав,і ше один хотів,оце не цінит себе.！Я би йшла з ним жити,якби мудріший був…
Прийшлосі признатисі і скидати сподні і показувати то вім*ї…Одні сі сміяли,одні кричєли,а шофер дав два копніки, завів автобус і поїхав.
Ішов до -дому пішки,,прийшов в опівночи..Гані чекала вже з тачівков..
—-Дес, лазив до цеї години？
—–Де！Де！пішки йшов.
—–А чо,чос？
—-Шофер вігнав！
—-На приніс тобі！
—-Шо？
—–Вім*ї！
—-Ну а мені нашо вім*ї,шей без двох дійок,накігни його собі на голову,дурню.！Ади воно прийшло в опівночи,тай коров*їчі дійки принесло.
——Та вчіпи їх собі,корово ти не дояна…！
Ну тут уже пішло таке,шо ліпше вам не травмувати психіку…

Отаке то житє,ви думаєте колис легко було,ая -ая…Добраніч！

Р.ДРОНЮК-ВУЙКО МІСЬ.17.02.19р.