Стало відоме ім’я четвертого військовослужбовця ЗС України, який загинув 26 березня в районі села Шуми на Донеччині внаслідок атаки російських окупантів на позиції 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Це 27-річний Сергій Гайченко із Синельниківського району Дніпропетровської області.
Повідомляє - джерело.Про це “Новинарні” повідомив волонтер Павло Собко, який допомагає 10 огшбр.
Фото з ФБ Сергія Гайченка, з сайту Раївської сільради та надані волонтером Павлом Собком:
Собко також надав відео, на якому показано, як Сергій стріляє з автомата та випробовує привезені волонтерами глушники:
Як повідомляє Раївська сільрада, Сергій Гайченко народився 9 вересня 1993 року в селі Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Військову службу за контрактом розпочав з 2015 року у військовій частині А0222 (окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького). Служив на посаді гранатометника.
24 серпня 2016 року солдат Гайченко отримав Подяку міністра оборони за активну участь у підготовці та проведенні параду військ з нагоди 25-ї річниці Незалежності в Києві.
Відповідно до даних бази YouControl, п’ять років тому Гайченко Сергій Валерійович працював у локомотивному депо НД вузол ТЧ-1 Укрзалізниці (Михайлівка, Дніпропетровська область).
20 вересня 2019 року був знов призваний на військову службу Синельниківським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.
Служив у 10 огшбр на посаді командира бойової машини – командира гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти. Звання – старший солдат.
Ім’я загиблого Гайченка ввечері 27 березня також оприлюднили журналісти “ТСН“.
У сюжеті Руслана Ярмолюка йдеться про обставини, за яких загинули четверо українських воїнів під Шумами. Один із військових спершу підірвався на міні, яку закинули окупанти. На допомогу йому вийшла група евакуації. Однак ця група потрапила в засідку: її буквально розстріляли російські снайпери з панівних висот, зокрема із башти “водокачки”, розташованої поруч. При цьому ворог не давав “режиму тиші”, який запитувала українська сторона. Після цього 10-та бригада подавила ворожу активність мінометами.
