Дмитро із Хмельниччини п’ять років служив у Французькому іноземному легіоні. Про це хлопець розповів виданню Gazeta.ua.
“Коли дізнався про існування легіону, вирішив туди потрапити. Знайомий, який їхав через Францію, підвіз до Марселя. Звідти потягом добирався у місто Обань, де знаходиться пункт прийому. Ходив вулицями і повторяв завчену на французькій фразу: “де знайти іноземний легіон?”. Так потрапив у контрольно-прийомний пункт, де зібралося інші бажаючі”, – розповідає Дмитро.
За словами хлопця, щоб не гаяти час кандидатів, усіх повели на підтягуватися перекладині. Тих, хто підтягнувся менше 5 разів, відправили додому.
“Потім усіх зважили. Відсіяли одного хлопця, який трішки мав зайву вагу. Мене допустили до вступних екзаменів. Найцікавіше, що зробив собі візу на десять днів. А процес відбору виявився довшим. Тож дуже ризикував, коли вирішив залишитися і йти до кінця”, – каже Дмитро.
Мав подолати 3 км за 12 хвилин
“Відбір відбувався у кілька етапів. Спочатку пройшли медогляд. Особливо звертали увагу, щоб були здорові зуби. Якщо на тілі знаходили шрам, вимагали документ від лікаря, який пояснює його походження. Далі здавали фізичні нормативи — біг і підтягування. забрали гражданку, телефони гроші. Видали все необхідне і видали спортивний одяг. Найважче було подолати 3 км за 12 хвилин. Проходили тести на рівень IQ. Після нього половина хлопців відсіялася. В кінці була співбесіда”.
Із 20 кандидатів відібрали лише п’ятьох, до яких увійшов і Дмитро.
“Нам видали словники з французької мови і відправили на чотиримісячне навчання, щось накшталт “курсу молодого бійця” в Україні. Мову повинні були вивчати самі. Пощастило познайомитися з українцем, який довгий час жив у Франції. Він перекладав для мене команди. Крім того, щодня вивчав по 5 слів. Більше не виходило, бо починав їх плутати. За 5 місяців трохи говорив і розумів, що від мене хочуть”.
За словами українця, перший контракт укладають на 5 років. Платять – €1,5 тис. в місяць. Окрім зарплати, також доплачують за кожен наряд — близько € 40. Під час поїздок на навчання чи наполігон — дають € 35 за добу. Під час поїздок на місії мінімальна зарплата – €3,2 тис.
Жив хлопець в казармі на території військової бази, яка більше нагадує гуртожиток — не більше 4 людей в кімнаті. Також усіх забезпечували безкоштовним лікуванням.
Крім того, мав три разове безкоштовне харчування. Перший час не наїдався сніданком, бо давали лише круасани або булочки. Окремо стояли автомати з кавою, чаєм, колою, фантою на вибір. На обід та вечерю накривали фуршет із різними стравами. Замість наших гарячих страв давали пасту з устрицями, куряче філе з кашею, котлети, часто була картоплю фрі, солодкі десерти, йогурти і щоразу кілька видів сирів. Найбільше запам’ятався сир з пліснявою та сир залитий воском. Для старших по званню давали вино. Найбільше запам’ятався наряд на кухні, коли залишилися котлети і повар сказав викинути їх у смітник. Так само виливали із пляшок недопите вино”.