В Івано-Франківську на 85-му році життя відійшов у засвіти політичний в’язень радянських таборів, член Української Гельсинської Спілки Богдан Ребрик.
Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці його дружина Галина Ребрик. - джерело.
«На 85-му році життя відійшов у вічність Ребрик Богдан Васильович, багатолітній політичний в’язень радянських таборів, народний депутат України І демократичного скликання, член Української Гельсінської групи. Нестерпний біль та великий смуток… Вічна пам’ять», – написала Галина Ребрик.
Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в с. Павлівка на Івано-Франківщині. Його батько був учасником УПА.
У 1962-1967 роках Богдан Ребрик працював інструктором-викладачем обласної радіотехнічної школи.
У 1967році його заарештували за «виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі” та засудили до 3 років таборів і 5 років позбавлення права займати посади, пов’язані з викладанням і вихованням молоді. Покарання відбував у мордовських таборах. Звільнений у 1970 році.
Повернувшись з неволі, знову включався в боротьбу. У 1974 році його заарештували знову, а у 1975 році визнали «особливо небезпечним рецидивістом» і засудили до 7 років таборів особливого суворого режиму і 3 років заслання.
Термін відбував у Мордовії та с. Кучино, Пермської області. Неодноразово зазнавав тортур, сидів у карцері за відмову співпрацювати з КДБ тощо.
У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.
У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989-1990 роках — член крайової ради Народного руху України, співголова обласного “Меморіалу”, заступник голови обласної філії Української Гельсінської спілки.
4 березня 1990 року Богдана Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.
