У Національну поліцію України звернувся громадянин ромської національності із Закарпаття. У своїй заяві він вказав, що невідомі вкрали з його банківської картки 4 тис. гривень.
Всі потерпілі були власниками карт Приватбанку і, отримавши по суду доступ до даних, що охороняються банківською таємницею, правоохоронці встановили підозрюваного, який був кінцевим вигодонабувачем афери.
У загальних рисах, схема шахрайства виглядала наступним чином: без відома потерпілих, шахраєві вдалося заволодіти їх персональними даними, включаючи паспортні дані і код платника податків, а також дублікати банківських карт і sim-карт, прив’язаних до них мобільних номерів.
У матеріалах судового провадження не розкривається джерело походження цих даних, але при великому бажанні, подібні відомості можна знайти і придбати в інтернеті.
Використовуючи доступні йому персональні дані, зловмисник оформлював онлайн-кредити на сайті Moneyveo.
Далі, за допомогою дубліката сім-карти жертви, шахрай реєструвався зі свого мобільного телефону в системі онлайн-банкінгу Приват24 і перекладав отриманий займ з карти жертви на свій рахунок.
Іноді, частина грошей він переводив у готівку в одному і тому ж банкоматі міста Мукачево, що, звичайно ж, було не дуже розумно з його боку і зіграло на руку слідству.
Всього жертвами шахрая опинилися 37 ромів, кожен з яких «заборгував» сервісу Moneyveo від 1700, до 8250 гривень. Загальна сума заподіяного збитку склала понад 174 тис. Гривень.
Коли правоохоронці пред’явили шахраєві підозру в порушенні Кримінального кодексу України за статтями 190 (шахрайство), ст. 200 (незаконні дії з платіжними документами, банківськими картами і електронними платежами) і ст.361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних систем), підозрюваний розкаявся і став співпрацювати зі слідством.
За сукупністю статей, суд визначив обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, терміном на 5 років.
Однак замість такого суворого, але справедливого покарання, в результаті шахрай отримав лише випробувальний термін – 2 роки, протягом яких він може залишатися на свободі, якщо повторно не зробить аналогічного злочину.
Підставою для такого рішення стала згода про добровільне визнання провини між прокурором і обвинуваченим.
