Ігор Лікарчук: конкурсна машина працює



Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

- джерело.

У ці дні в Інтернеті з’являється велика кількість матеріалів про результати районних (міських) етапів конкурсу «Учитель року». В опублікованих матеріалах дивно поєднуються педагогічна мудрість і наївність, схоластичність та інноватика, глибоке педагогічне кредо та примітивний популізм…

Читаючи їх, водночас виникає почуття гордості та поваги до одних, та жалю й співчуття до інших… А ще, коли дізнаєшся скільки часу, фізичних і моральних зусиль, коштів та інших матеріальних ресурсів витрачають учасники цього конкурсу, то стає сумно.

Та найбільш прикрим, на мою думку, є те, що за всіма конкурсними блогами, презентаціями, записами відкритих уроків, статтями і сценаріями не видно найголовнішого: ким є учасник конкурсу для учнів…

Знаю особисто чимало дуже талановитих, мастистих учителів, які принципово не беруть участь у таких конкурсах. Бо впевнені, що ЗМАГАТИСЯ ЗА ПРАВО НАЗИВАТИСЯ КРАЩИМ УЧИТЕЛЕМ – ЦЕ АБСУРДНО. Тим більше, якщо така «кращість» у багатьох випадках визначається тими, кого зовсім незручно назвати кращими педагогами, або на основі переваги формальних ознак.

Учні та батьки й без усіляких конкурсів дуже добре знають, ХТО Є КРАЩИМ УЧИТЕЛЕМ. Тільки їх про це, як правило, ніхто не питає.

Натомість конкурсна машина працює. Засідають усілякі журі та комісії з чиновників і методистів, пишуться сценарії, накриваються столи і ставляться чергові галочки про роботу. А окремі директори шкіл дуже люблять хизуватися тим, що в школі працює «Учитель року»… Такий собі іміджевий прикид.

А ще дуже дивно, що такий конкурс проводить держава. Яка мала б створити максимум умов для того, щоб якомога більше учителів стали кращими. А не навпаки.

Тож мені цікаво знати думку тих, хто прочитає цей пост: «Чи потрібний державний конкурс «Учитель року» взагалі? А якщо потрібний, то для чого?» Буду вдячний за коментарі.

P.S. Не менш вдячним буду за те, якщо в коментарях наведете приклади того, як склалася доля «Учителів року» попередніх років. НЕ називаючи прізвища і закладу освіти. Думаю, що це буде цікава інформація, яка може підтвердити або спростувати думку про надто великий формалізм даного конкурсу.


Читайте також:


Залишити коментар: