Хрещення Господнє, або по-народному Водохреще, святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки. Саме з Водохрещем пов’язують хрещення Христа в річці Йордані.
- джерело.
Як відзначали це свято наші предки та яких традицій дотримувалися – детальніше читайте в матеріалі Styler.
Історія свята
За біблійськими переказами, 19 січня Ісусу Христу виповнилося 30 років, і в цьому віці він прийняв хрещення. Цікаво, що в цей день сталася лише ця подія, а от свято має цілих три назви: Хрещення Господнє, Водохреще та Йордан за назвою річки.
Ця дата є важливою в календарі як православних, так і греко-католиків. Раніше українці відзначали його 6 січня, однак із переходом на григоріанський календар дата посунулася на 13 днів.
Як відзначали давні українці
Свято Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів. Очевидно, що всі вони були пов’язані з водою. Найперше, що потрібно було зробити, – це освятити воду.
Церемонія освячення води відбувалася просто неба на берегах річок. Напередодні з льоду вирубували великий хрест і ставили його поруч з ополонкою. Народ вірив, що така вода не буде псуватися цілий рік. Крім того, на освячення приходили й ті, хто страждали від певних хвороб.
Зараз найвідомішою традицією є купання в ополонці. Хоча деякі історики переконані, що така традиція була насаджена українцям, свідчення про народні купання залишилися.
Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати
Християнство спочатку сильно боролося з цим шануванням води, але не змогло його перемогти, і в кінці прийняло й освятило його. Як і до того, віряни були впевнені, що вода з ополонки допоможе одужати від усіх хвороб.
У кожному регіоні існували свої традиції святкування. За описом Павла Чубинського, у селі Шендерівка Канівського повіту “після водосвяття деякі молоді селяни купаються в ополонці, для здоров’я, а іноді стріляють по кілька разів у повітря і, таким чином, “очищеніє от гріхів в миру ізвіщають”.
Цікаво, що й на Кубані, яка зараз належить Росії, люди відзначали Водохреще за всіма українськими традиціями.
Сучасні українці також шанують моржування. Щороку біля ополонок збираються черги, присутні медики та рятувальні служби на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із найбільших відомих прихильників пірнання в ополонку був президент Віктор Ющенко.
Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати
Іншою традицією було готувати кутю. Вона була третьою у всьому році та називалася Голодною.
Увесь цей день віряни нічого не їдять, а вечеряють лише з появою вечірньої зорі. На вечерю подають смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату.
Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати
Що не можна робити 19 січня на Водохреще
Не потрібно плакати на Водохреще, бо якщо лити сльози, можна проплакати до наступного свята.
Не можна прати, бо вода споганюється.
Заборонено робити будь-яку роботу.
Також не можна навіть виносити сміття.
Не можна ворожити, інакше наврочите біду.
У борг гроші на Водохреще давати не можна: можна залучити бідність до будинку.
Дорогі подарунки – погана прикмета на Водохреще.
Не можна занурюватися у воду без сповіді та причастя.
Не можна сваритися та думати про погане, коли освячуєте воду.
Хрещення Господнє або Водохреще: що не можна робити і як правильно святкувати
Народні прикмети
Коли на Водохреща риба табунами ходить – на рої добре.
На Водохрещі день теплий – буде хліб темний.
Якщо хмарно – хліба буде вдосталь.
Йде лапатий сніг – на врожай.
Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.
Коли на Водохрещі з’явився повний місяць – бути великій воді.
Удень йде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, вдень – середньої, а ввечері – пізньої.
Якщо вдень випав іній, то у відповідний день весни треба сіяти пшеницю.
Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли та колоситимуться хліба.
