В обласному центрі розпочали роботу над запровадженням у громадському транспорті системи «електронного квитка». Вирішили почати зі створення нормативно-правової бази. У міськвиконкомі відбулися громадські слухання проекту рішення «Про порядок справляння плати за проїзд у міському пасажирському автомобільному та електричному транспорті Івано-Франківська».
- джерело.
У проекті рішення йдеться, що «електронний квиток» у тролейбусах планують запровадити з 1 січня 2019 року, в усіх інших пасажирських транспортних засобах (у тому числі приватних) — з 1 січня 2020-го. Якщо врахувати, що у низці міст України проект уже реалізовують, то можна констатувати, що Івано-Франківськ пасе задніх у впровадженні важливої транспортної реформи, пише Галичина.
Закон як каталізатор змін
Поштовхом для введення в дію «електронного квитка» стали законодавчі зміни щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, які Верховна Рада України ухвалила у січні 2017 року. Згідно з пояснювальною запискою, закон пропонував відмовитися від готівкового розрахунку за паперові квитки і перейти на так званий «електронний квиток». Електронний облік пасажиропотоку на маршрутах громадського транспорту, як очікується, дозволить оцінити реальний оборот коштів, обгрунтованість тарифів на перевезення і можливості для оновлення автопарку. Суттєвим мінусом закону є те, що для його реалізації необхідно витратити чималі кошти, які доведеться вкласти в електронне обладнання.
Для розуміння того, як працюватиме система, вводять декілька нових термінів. Зокрема «валідатор» — пристрій для реєстрації проїзду та справляння/списання плати з пасажира, який може бути у вигляді ручного терміналу або стаціонарного. «Електронний квиток» — це проїзний персоніфікований або неперсоніфікований документ встановленої форми, який після реєстрації у системі дає пасажирові право на одержання транспортних послуг.
Як пояснив начальник управління транспорту та зв’язку Івано-Франківської міської ради Олег Ганчак, «електронний квиток» діятиме у формі картки, яку можна буде поповнювати і з якої списуватимуть поїздки. Продавати картку планують у закладах торгівлі. На вигляд вона нагадуватиме платіжні банківські картки. Планують, що функцію «електронного квитка» зможе виконувати і так звана «Картка франківця». Особливо корисною вона буде для пільговиків та пенсіонерів, які отримають певну кількість безплатних поїздок. За задумом, «Картку франківця» використовуватимуть не лише для оплати проїзду, а й для отримання інших сервісів. Наразі цей проект на стадії розробки, тому про конкретний функціонал говорити зарано. Аналог «Картки франківця» вже діє у багатьох містах України. У деяких містах картка дає можливість отримати знижки при купівлі товарів у супермаркетах.
Облік і контроль
Проблемним питанням під час запровадження системи «електронного квитка» є контроль сплати вартості проїзду з боку пасажирів. У деяких містах функції контролю виконують кондуктори, які з допомогою переносних «валідаторів» можуть зафіксувати факт оплати пасажира у конкретному транспортному засобі. За словами О. Ганчака, на перехідному етапі, крім «електронного квитка», діятимуть і звичайні. Це суперечить логіці реформи, яку і запроваджують для того, щоб вилучити готівку з рук водіїв та кондукторів. Ще на етапі підготовки законопроекту цю проблему побачили і в Головному юридичному управлінні Верховної Ради.
«У наземному транспорті система автоматизованої оплати за проїзд потребує складнішої організації та відповідних технічних рішень. Це пов’язано, з одного боку, з відсутністю в наземному транспорті турнікетів, а з другого, з наявністю у більшості громадського транспорту двох та більше дверей, що відповідно значно ускладнює можливість контролю за сплатою проїзду при безготівковій формі оплати (наприклад, у випадку застосування безготівкової форми оплати в наземному транспорті будь-який пасажир, очевидно, повинен буде отримати на руки квиток, що засвідчуватиме право на проїзд, в цьому разі вже паперовий, який і пред’являтиме для контролю)», — йдеться у висновку юристів ВР. На практиці запровадження «електронного квитка» потребуватиме діяльності контролерів, які штрафуватимуть «зайців». В іншому випадку обсяги сплати за проїзд можуть бути символічними.
Спроба запровадження «електронного квитка» в Івано-Франківську вже була в 2017 році. Тоді «ПриватБанк» запровадив дешеву технологію, яка не вимагала дорогої інфраструктури. У тролейбусах наклеїли спеціальні стікери з кодом. Пасажир за наявності смартфону, інтернету та встановленого додатку «Приват 24» міг оплатити вартість проїзду і показати кондуктору відповідне повідомлення на своєму телефоні. Зрозуміло, що до таких «фокусів» могли вдаватися лише технічно обізнані люди. Тому таку форму оплати інколи використовують студенти, однак цю практику не можна назвати масовою.
Тернопіль: саботаж перевізників
Спроба введення «електронного квитка» у Тернополі спровокувала страйк перевізників. Цю історію показали чи не всі центральні телеканали. За словами чиновників, водіїв не влаштувало введення в дію «електронного квитка» й посилення контролю за обігом коштів. «Водії приватних маршруток організовували страйк через запровадження у Тернополі європейської моделі функціонування громадського транспорту. Їх не влаштовує, що з електронною системою оплати за проїзд вони позбавлені можливості працювати з готівкою. Адже стане точно відомо, скільки людей з пільгами скористалися громадським транспортом і скільки за це коштів повинна відшкодувати міська рада перевізникам», — зазначили у міській раді.
Житомир: системна еволюція
Житомир став одним із перших міст в Україні, де взялися за впровадження «електронного квитка». Сьогодні автоматизовано оплатити за проїзд у місті можна у трамваях та тролейбусах, а маршрутки перейдуть на цю систему найближчим часом. Проект розпочали ще восени 2016 року і донині не завершили. Житомир витратив на впровадження автоматизованої системи оплати проїзду 10 млн. грн. Проте процес оснащення транспорту «валідаторами» ще триває. Загалом планують витратити близько 25 млн. грн.
«Що стосується водіїв маршруток, то, звичайно, тут ще більший опір, тому що вся готівка має властивість прилипати до рук. Вони теж усвідомлюють, що основна мета впровадження автоматизованої системи оплати проїзду — вивести готівковий обіг і контакт водія з цією готівкою», — зазначив посадовець Житомирської міської ради.
Львів: за кредитні кошти
Львів намагався запровадити «електронний квиток» ще під час підготовки до «Євро-2012». Однак з того часу місто не особливо просунулось у цій сфері. Повільний рух львівські посадовці пояснили тим, що для запровадження «електронного квитка» вони залучили кредит ЄБРР обсягом 10 мільйонів євро. Враховуючи тривалість погоджень та тендерних процедур, місто відстало від головних конкурентів, однак там обіцяють зробити все правильно.
Успіх інших міст України у впровадження «е-квитка» львів’яни пояснили тим, що європейські інвестори встановлюють у транспорті застарілу систему оплати проїзду, яка вже відпрацювала своє у містах Європи.
Київ: уже майже готові
Як і у Львові, в столиці України вирішили не економити на встановленні «електронного квитка». Компанія «Амріта комплексні рішення» виграла тендер на впровадження «електронного квитка» в Києві за 365 млн. гривень. Щоправда, якщо врахувати величезний автопарк, а також знецінення гривні, в підсумку місто може все ж зекономити. У міському транспорті Києва почали встановлювати обладнання для автоматизованої оплати проїзду. Як повідомили в прес-службі «Київпастрансу», насамперед обладнання встановлять в електротранспорті, а потім — в автотранспорті. Повністю завершити монтаж і запустити в дію «електронний квиток» планують вже в квітні цього року. На тлі цих заяв інформація про плани приватизації «Київпастрансу» може означати те, що потенційний новий власник комунального столичного перевізника може отримати систему «електронного квитка» як приємний бонус до покупки.
Харків: спільно з інвестором
Майже два місяці в Харкові офіційно працює система єдиного проїзного квитка, завдяки якій харків’яни можуть розплатитися за проїзд у тролейбусі і трамваї пластиковою карткою. Незважаючи на те, що запуск фактично провалився — вандали псували термінали з продажу карток і квитків, а в транспорті не працювали «валідатори», — чиновники обіцяють, що з 15 лютого єдиний квиток буде діяти і в підземці. На відміну від інших міст, які самостійно реалізують проекти або залучають кредити, у Харкові знайшли інвестора. Наразі умови співпраці достеменно невідомі, однак зрозуміло, що інвестор навряд чи вкладав би кошти в дороге обладнання, якби не був впевнений у їх поверненні. Тому так чи інакше містові доведеться поділитися доходами від пасажирських перевезень.
Івано-Франківськ: у пошуках власного шляху
Наразі важко сказати, який із шляхів обере Івано-Франківськ. Та хоч як, а місто через затягування процесу отримує можливість повчитися на чужих помилках. Однак чи врахують профільні чиновники це у своїй роботі, чи знову будуть вигадувати велосипед? У 2017 році міський голова Руслан Марцінків оцінював вартість запровадження системи «електронного квитка» у 18 млн. грн. Враховуючи те, що для запровадження системи потрібне імпортне обладнання, можна не сумніватись, що «ціна питання» з часом лише зростатиме. Як стало відомо кореспондентові «Галичини», коштів на запровадження системи «електронного квитка» у бюджеті на 2018 рік нема. Зміни до бюджету в найкращому разі ухвалять за підсумками півріччя, тому плани цього року запровадити «електронний квиток» бодай у тролейбусах виглядають занадто оптимістичними.
