Тема “постійної американської бази в Україні”, яка з більшою чи меншою періодичністю спливала на сторінках ЗМІ та в соцмережах впродовж останніх двох років, сьогодні завдяки російським журналістам отримала нове життя
- джерело.
Причиною послужила публікація в російських “Известиях”, автори якої стверджують, що “Київ намагається переконати США у створенні військової бази на своїй території”.
При тому автори підтвердили свою думку двома анонімними джерелами в українських дипломатичних колах, і одним неанонімним депутатом Іваном Вінником. Який, за великим рахунком, не сказав росіянам нічого сенсаційного: “Якщо говорити про політичний рівень, діалог з американцями про це ведеться. Якщо про юридичний, то треба говорити, напевно, ближче до інтеграції України в НАТО”.
Що саме малось під цим на увазі – можливість появи бази США коли перспектива членства в НАТО стане для України реальною, чи про те, що така база стане частиною інтеграції з НАТО, пояснити зі слів Вінника неможливо. Не відзначались конкретикою і “анонімні дипломатичні джерела” – суть сказаного якими зводилась до того, що подібна база була б для України вельми корисною. Але при тому ніхто з опитаних “Известиями” посадовців не сказав, що є якісь практичні домовленості – чи навіть натяки на них.
Натомість опитані російськими журналістами американські експерти можливість створення постійної американської військової бази на території України в якійсь досяжній перспективі категорично спростували. Із тієї простої причини, що самотня база – виведена далеко вперед, без належних засобів захисту, буде просто надто вразливою. А будівництво потужного укріпрайону – вочевидь, захищеного потужними силами ППО – в плани Пентагну наразі не входить. Виключно через колосальні витрати, потрібні для створення подібної бази. Там і з “Форотом Трампа” у Польщі неподалік Калінінграда, який ніби треба будувати з політичних міркувань, а з військових – ніби й не дуже, наразі не можуть розібратися.
При тому перші розмови про “постійну американську базу в Україні” з’явилися щще влітку минулого року. Коли нібито респектабельне англомовне видання Strategic culture foundation написало матеріал на цю тему – який радісно підхопили як російські, так і українські ЗМІ.
В матеріалі, опублікованому на ресурсі, де відверто лобіюються інтереси Росії, йшлося про те, що “морські бджоли” – Seabees, як називають в американському армійському сленгу будівельні батальйони ВМС США, приступили до робіт на Південній військово-морській базі ВМС України у Очакові. Де вони, на думку проросійських “аналітиків”, готують базу, яка “прийматиме американські ракетні кораблі”, що створить “джерело напруження в чорноморському регіоні”. І взагалі, все що відбувається в Очакові – це створення постійної бази і провокація проти Росії.
Той факт, що в межах військової допомоги Україні по лінії Foreign Military Construction Sales американські інженери будуть допомагати в будівництві оперативного центру (розміром в одну адміністративну будівлю) укріпляти периметр бази (будувати паркан з електронними засобами стеження) та будувати ремонтну майстерню для катерів цих “аналітиків” від їхніх висновків не спинив. Допомогу в створенні й управлінні українським москітним флотом, яку надав нам Вашингтон, там намагаються подати, як масований “захід” американського флоту в Україну. Вочевидь, в новозбудованій майстерні для малих катерів зможуть обслуговувати крейсери класу “Тікондерога”, а адмінбудівля зможе керувати діями ударного флоту.
Якою ж в такому разі є причина цих інспірованих Росією періодичних розмов про створення “постійної американської бази” в Україні?
У випадку з російською пресою, ситуація є достатньо очевидна. Адміністрація Путіна пояснює росіянам, що акти агресії в Азові – це не спроба припідняти рейтинг президента в єдино доступний спосіб, а протидія наступу американської воєнщини, яка ось-ось погодиться на пропозиції українців. Які, напевно, сама ж й інспірує. А українські моряки, яких сьогодні продовжують сьогодні судити в Сімферополі – це не військові, які виконували наказ командувння і переганяли стародавній буксир між двома портами – а агенти світового імперіалізму, які вчинили провокацію для того, щоб Вашингтон збудував свою базу неподалік від кражденого Криму.
Зрозумілою є і мотивація декотрих українських ЗМІ, які передруковують фрагменти матеріалів, які починаються фразою “влада України готує чергову провокацію на адресу Росії” – часом навіть без вказівки, що вони створені у росЗМІ – читачі охоче ведуться на сенсаційні заголовки.
Але все це вкупі є інформаційним шумом, створеним Росією задля досягнення своїх внутрішньополітичних цілей.
Звичайно, хотілось би, щоби одного дня Південна база і справді почала приймати, заправляти та обслуговувати потужні кораблі союзників України з НАТО. Чи, більше того, стала першою базою українського флоту, збудованою за західними стандартами – і готовою стати морським форпостом Північноатлантичного альянсу біля російських берегів. Але якщо це колись таки трапиться – то довідаємось ми про цей факт точно не з газети “Известия”.
