Кабінет міністрів України затвердив державний стандарт початкової освіти. Застосовувати його почнуть вже з 1 вересня 2018 року. Як і в чому навчання майбутніх першачків відрізнятиметься від нинішнього – з’ясовували журналісти сайту “24 канал”.
- джерело.
Робота над новим освітнім стандартом, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, тривала 2 роки. При цьому було використано досвід 7 країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. Метою змін, згідно з освітньої реформою, стане для учнів набуття компетентностей замість знань, розвиток зацікавлення та підвищення мотивації, для учителів – більше свободи у діяльності, але – і повага до гідності учня.
Завдання вчителя – абсолютно кожен учень. Як пояснила у коментарі виданню експерт Peaнімаційного пакету реформ, співзасновник і директор громадської організації “Український науковий клуб”, депутат Київради Наталія Шульга, у новому освітньому стандарті передбачена свобода для вчителя. Педагогічний колектив, директор, але перш за все – вчитель початкових класів – визначатиме, яким чином найкраще досягати поставлених цілей .
“Тепер у нього немає обмежень. Він може ділити дітей на групи по кілька, як йому зручно. Основою змін є дитиноцентрична освіта. Вчитель зобов’язаний відслідковувати мотиваційні переваги кожної дитини. Діти відрізняються по своїх інтересах, мотиваціях, і завдання вчителя – ідентифікувати їх і створити умови для розвитку персонально кожної дитини. Як він це робитиме – залежить від підготовки та фантазії вчителя”,
– відзначила експерт.
Причому, за її словами, якщо навіть великий клас – вчитель зобов’язаний забезпечити індивідуальний підхід до кожної дитини. Для цього йому дана свобода на основі стандарту бути настільки креативним, наскільки він тільки може.
Процес плавно переходитиме від дошкільної освіти, який базується, в основному, на ігровому компоненті, до навчального процесу, який значною мірою використовуватиме ігровий компонент, щоб діти не відчували різких змін, і щоб їм було цікаво і вони з задоволенням ішли до школи.
Без “домашки” і парт рядочками. Мета нового освітнього стандарту – організувати освітній процес таким чином, щоб вчителі перестали навантажувати дітей домашнім завданнями, а вчилися у фінських колег, яким вдається досягати найкращих у світі результатів без домашніх обтяжень. У нас же більшість домашніх завдань виконують батьки, а не учні, в чому тут сенс – важко зрозуміти. Це імітація освіти. А на місцях ми тепер маємо більше можливостей, і зобов’язані створити такі умови, щоб діти хотіли йти до школи, відзначила Наталія Шульга.
“Свобода вчителя”, про які говорила експерт, означає, що вчитель вирішуватиме, яким чином і в якій формі не лише навчати дітей, а навіть як організувати простір у класі, які завдання і кому з дітей дати. Отже, відходять у минуле і незручні парти в строгі ряди.
“У Києві вже побудовані кілька нових шкіл, і ми з архітекторами спеціально закладали можливість просторів-трансформерів, таких великих залів, які можуть бути перетворені на що завгодно, від бального і конференц-залу до залу змагань. І колір стін, і меблів підібрано таким чином, щоб було затишно і зручно для дітей. Нові будівлі враховують вимоги енергоефективності, рівень освітлення тощо”,– уточнила експерт.
При цьому, за її словами, у старих школах теж створюватимуться більш комфортні умови. Нашими українськими розробниками вже створені дитячі меблі, якими можна замінити ті, що є у школах. Крім того, ці парти можна буде ставити не в ряди по двоє, а квіточкою чи іншим цікавим дітям та вчителю способом. Місцеве самоврядування має закласти кошти на переобладнання меблів і закупку необхідних матеріалів.
Новий підхід до результатів навчання. З вересня 2018 року для першокласників визначено загальні та обов’язкові результати навчання за 9 галузями: мовно-літературною, математичною, природничою, технологічною, інформатичною, соціальною і здоров’язбережувальною, фізкультурною, громадянською та історичною, мистецькою.
Як приклад, різниці між загальними та обов’язковими результатами навчання закладені в стандарт положення, що мають розвивати академічну доброчесність у дітей.
“Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів”,– акцентувала міністр Гриневич.
Тому у стандарті закладено загальний результат навчання “Дотримується норм правової взаємодії”. А в обов’язкових результатах навчання вже конкретніші вимоги: після 2-го класу дитина має “визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб”; після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів.
Докладніше реалізація обов’язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.
“Нові” вчителі. Звичайно, наголосила Наталія Шульга, на вчителя зараз буде більше навантаження, вони повинні відповідати сучасним вимогам.
У Міносвіти вже триває масштабне підвищення кваліфікації вчителів, що передбачає навчання усіх педагогів, які братимуть перші класи з 1 вересня 2018 року. Для таких педагогів наказом МОН затверджена типова програма підвищення кваліфікації, що складається з дистанційного онлайн-курсу на порталі EdEra та трьох очних сесій в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, в межах яких спеціально підготовлені тренери закріплюватимуть знання педагогів на практиці.
“Вчителі зараз проходять перепідготовку спеціально для того, щоб той, хто не знав і не цікавився, не був ознайомлений – ознайомився з методами роботи за новим стандартом. Є спеціально створений сайт – nus.org.ua , на якому є курси, і дистанційні, і в реальному часі, щоб “підтягнути” вчителів, які потребують додаткових знань, до рівня вимог сучасного стандарту”,– пояснила Наталія Шульга.
Вона додала, що паралельно у нас змінюватиметься підхід до підготовки вчителів університету, ми будемо вимагати не один місяць педагогічної практики, а три роки. Тоді майбутні вчителі зможуть бути помічниками вчителя, а не просто спостерігачами на задній парті.
“Вчитель має бути сучасним, інакше він не може претендувати на повагу і любов учнів. Бути прикладом для них, привабливо, а не наказово. Перші два роки немає оцінки цифрою. Оцінюється прогрес учня. Якщо він не прогресує – треба підключати батьків, щоб зрозуміти, чому дитина не прогресує, що заважає, вдома чи в класі”, – підсумувала Шульга.
Гроші для реформи. У Міносвіти наголосили – це вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту. Зокрема, 998,7 млн передбачено на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, 163,818 млн – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн – на підвищення кваліфікації вчителів, 48,349 млн – на навчально-методичну літературу для початкових класів та 272,382 млн грн – на підручники для 1-го класу. Разом це становить 1 млрд 869 млн 812 тис гривень.
“Усі гроші на матеріально технічне забезпечення підуть на місця. І на цьому етапі дуже важливо, щоб була продуктивна співпраця та партнерство між органами місцевого самоврядування та МОН. Ми зі свого боку дамо рекомендації щодо обладнання – якими характеристикам воно має володіти, які функції виконувати. Адже ми не можемо дозволити, щоб такі значні державні кошти використовувались на закупівлю старого обладнання, яке в деяких виробників стоїть на складі, і вони просто зацікавлені його збути”,– пояснила Лілія Гриневич.
Коли чекати результатів. Запровадження нових державних стандартів буде поступовим, нагадали у Міносвіти. За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року.
Наталія Шульга уточнила: “Час реформи – 12 років. Якщо бути формальним, на результат треба дивитися у 2031 році. Але ми хотіли би бачити перші зміни вже в 2019 році. Хоча би на рівні оцінки того, як діти, що прийшли на новий стандарт з підготованими учителями, дають собі раду, чи є порівняльні зміни. Параметри з минулих років у нас є, і ми зможемо порівняти, яким чином відбувається процес трансформації хоча б у містах”.
