Основне питання порядку денного — про недопущення виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з зупинкою виробничих потужностей ТОВ «Карпатнафтохім».
Понад дев’ять місяців підприємство виконує свої зобов’язання перед працівниками, бюджетами, підприємствами й організаціями та готове відновити виробничу діяльність.
За словами Яреми Рудика, з травня проти ТОВ «Карпатнафтохім» порушують кримінальні справи: одну порушили у травні, другу — у червні. Відповідно, суд арештував майно підприємства. Останньою краплею став арешт напередодні, 30 листопада, усіх рахунків «Карпатнафтохіму». З них дозволено платити лише податки. Відтак під загрозою опинилася робота критично важливих цехів. Досі дохід підприємства забезпечував продаж залишків сировини, однак є постанова суду і про арешт рухомого майна. Крім того, слідчі опечатали ремонтне управління. Відтак у випадку поломки чи аварійної ситуації усунути несправність буде неможливо.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
На засіданні озвучили сценарії можливих наслідків такої ситуації.
По-перше, Калуську і сусідні громади може чекати екологічна катастрофа у разі зупинки очищення стоків і цеху водопостачання (це може статися в результаті виходу з ладу елементів обладнання і неможливості їх замінити чи відремонтувати). Нагадаємо, на очисні підприємства відкачують усі каналізаційні стоки Калуша.
По-друге, ТОВ «Карпатнафтохім» надалі не зможе забезпечувати рідким киснем калуські лікарні на безоплатній основі. Як повідомив Ярема Рудик, від початку пандемії підприємство відвантажило лікарням 2,5 тис. тонн рідкого кисню. Після атаки на Бурштинську ТЕЦ, цех, де його вироблять зупинився аварійно. Частина обладнання вийшла з ладу. Його полагодили й зараз цех працює, але з перебоями. Потрібен більш масштабний ремонт — заміна підшипників для компресорів, які коштують 300 тис. євро. Зараз це зробити не можливо. Якщо цех розподілу повітря зупинитися, то запустити його вже не зможуть. Причому це питання не лише кисню, але й азоту, який використовують для збереження обладнання.
По-третє, є реальний ризик екологічної катастрофи. На підприємстві зберігаються як залишки сировини, так і готової продукції, зокрема небезпечні етилен, вінілхлорид, дихлоретан тощо. Наприклад, етилен зберігають під тиском і температурі нижче за мінус 100 градусів за Цельсієм. Якщо ТОВ «Карпатнафтохім» не зможе підтримувати належні умови їхнього зберігання, то можливі аварійні ситуації (які через блокування рахунків і ремонтного цеху не зможуть усунути) і це може призвести до фатальних наслідків для цілого регіону.
За словами Яреми Рудика, зараз поточні витрати підприємства на зарплату, податки, утримання і ремонт обладнання тощо становлять 60-70 млн гривень на місяць. Надалі видатки в основному будуть заблоковані. Про можливі ризики та їхні наслідки підприємство поінформувало Державну службу з надзвичайних ситуацій.
На засідання комісії від колективу також виступив голова профспілкового комітету ТОВ «Карпатнафтохім» Олег Кушлик. За його словами, ситуація загрожує серйозними наслідками і колапсу регіону. Колектив підприємства стривожений, наприклад, приходить на роботу слюсар, який обов’язково має обслужити ту чи іншу установку (а поточні ремонти на виробництвах фактично проводяться постійно, щоб попередити вихід за ладу обладнання), однак не може нічого зробити, бо цех опечатаний і доступу до робочого місця він не має.
Олег Кушлик назвав ще один ризик внаслідок повного паралічу підприємства к не може працювати залізничний цех (не має можливості закупити пальне і заправити теплотяги), а отже не можна буде доставляти вугілля на Калуську ТЕЦ — споживачі залишаться без опалення.
Також ситуація загрожує соціальним вибухом: без зарплат і забезпечення залишаються сім’ї як працівників ТОВ «Карпатнафтохім», так і пов’язаних з ним підприємств. Причому, за словами Олега Кушлика, 100 працівників «Карпатнафтохіму» воюють і захищають Україну, ще у 200 працівників пішли на фронт дружини чи чоловіки. На підприємстві загалом працює близько 2600 людей, які до листопада включно вчасно отримували зарплату. Поки що нікого не скоротили, однак подальші перспективи є сумнівними.
Таких сценаріїв, вважає голова профспілкової організації, не може допустити ні місто, ні область, ні держава. І перш ніж створювати такий колапс, потрібно було наперед оцінити усі ризики. Треба бити в усі дзвони, « вважає Олег Кушлик.
Міський голова Андрій Найда доручив представникам ТОВ «Карпатнафтохім» підготувати карту усіх ризиків. Оскільки йдеться не лише про загрози для Калуської громади, а для цілого регіону — питання невідкладно винесуть на засідання регіональної комісії з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
У своєму рішенні міська комісія ТЕБ і НС вказала на те, що, враховуючи хімічну небезпеку ТОВ «Карпатнафтохім», зупинка цехів може привезти до аварійних ситуацій і це матиме катастрофічні наслідки для життєдіяльності Калуської громади. Тож вирішили готувати звернення до голови обласної військової адміністрації Світлани Онищук щодо невідкладного розгляду питання на регіональній комісії ТЕБ і НС і Раді оборони області.
Як раніше повідомляли «Вікна», ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня було задоволено клопотання прокурора про передачу арештованого майна ТОВ «Карпатнафтохім» в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) в рамках кримінального провадження від 26.05.2022 року. Товариству інкримінують зниження податку на прибуток за угодами з кіпрськими компаніями на 2,2 млрд гривень. Перелік нерухомого майна, яким володіє ТОВ «Карпатнафтохім» включає 35 об’єктів майна — адміністративні, виробничі будівлі і споруди, цехи, бази тощо, включаючи 8 земельних ділянок. Про передачу арештованого майна державі в особі АРМА 31 жовтня повідомив і офіс Генерального прокурора України. Слідчі дії тривають. Від часу передачі майна минув місяць, однак, не зважаючи на загрози для довкілля і можливе порушення життєдіяльності Калуської й сусідніх громад, на підприємство досі не призначені управителі від АРМА, які б забезпечили підтримку роботи підприємства бодай на мінімальному, життєво необхідному рівні.
