Буквально минулого тижня МО РФ оголошує, що має намір виходити до Придністров’я, а вже сьогодні “невідомі” обстрілюють будівлю Міністерства держбезпеки.
Наприклад, із Білоруссю, як би Москва не тиснула на Мінськ – не вийшло. А потенціал “ПМР”… Відверто кажучи, якби не поважне ставлення до державних кордонів Молдови, то ЗСУ вже давно б зачистили цю клоаку російського світу у себе під боком за пару діб, заради власної безпеки.
А тому – спостерігаємо, у що виллється цей, черговий casus belli, безглуздий і нещадний…
І після того, як учора в Тирасполі невідомі постріляли з РПГ-27 по вікнах однієї адміністративної будівлі, сьогодні впали антени радіоцентру Придністров’я, а також, нібито з БПЛА було скинуто 60-мм міни НАТОвського зразка на Тираспольський аеродром.
Про 60-мм міни навіть коментувати не стану. Я так розумію ці боєприпаси розірвали аеродром на шматки, не залишивши цеглини на цеглині, так?
Загалом же за ситуацією очевидно, що Росія підвищує градус істерії в так званій ПМР, намагаючись її втягнути у війну проти України та безпосередньо в бойові дії в Одеській області.
Я неодноразово наголошував, що російські окупанти на південному плацдармі не мають достатньо ресурсів, щоб здійснювати наступ на Миколаїв та Одесу. Але, розгорнувши другий фронт на Одещині, вони сподіваються відтягнути ресурси ЗСУ у цьому напрямку, послабивши їх у Миколаївській області.
Але проблема в тому, що в самому Придністров’ї, так само як свого часу в Білорусі, не дуже горять бажанням класти свої життя в ім’я нездорових, кривавих амбіцій Кремля. Керівництву цього недоутворення чудово живеться в їхньому обмеженому мирку, з корупцією та деребаном локального масштабу. А війна проти України може завершитися денацифікацією ПМР протягом 72 годин. Те, що Молдова не здатна була зробити три десятиліття, ЗСУ можуть провести за кілька днів, і це в Тирасполі чудово розуміють.
Тому підіграватимуть російським кураторам, як робив два місяці тому Лукашенко, але не більше.
На подив у маріонеток і шісток Кремля куди більше розуму та розсудливості, ніж у їхніх покровителів.
З іншого боку, всі ці дрібні неподобства на території Придністров’я в рамках діяльності російської пропаганди цілком послужать черговим виправданням того, що забули ЗС РФ в Україні та чому гинуть десятки тисяч росіян у цій війні. Але якщо навіть відштовхуватися від цього, то незабаром у російських пропагандистів просто не залишиться нових виправдань повномасштабного вторгнення в Україну.
