А пригадуєте, Зеленський рік тому розповідав про “унікальну українську вакцину”?
- джерело.
Ось дивіться, жовтень 2020 року, яка емоційна заява: “Це не пафос і не популізм! Вона унікальна, вона не така як інші! Ви не розумієте, що зі мною і деякими іншими серйозними людьми відбувалося, коли ми почули результати цієї, саме української, вакцини. Ми дуже раділи!”
Міністр Степанов ще тоді гостро засудив критиків, які не вірять в потенціал української вакцини: “Хочу звернутися до скептиків. Інколи зустрічаєш в пресі думки, що в Україні розробка вакцини неможлива. Мені здається, це наш якийсь комплекс меншовартості, який треба вже прибирати. Я вірю в українських вчених, українських лікарів і в українські розробки”.
І ось тадааам: грудень 2021. Керівник Інституту біології клітин Національної академії наук академік Андрій Сибірний дає інтерв’ю Суспільному: “Розробка української вакцини проти коронавірусу…. загальмувалася через відсутність фінансування й зацікавленості з боку держави”.
Він каже: “План роботи виконали: зробили продуценти вірусних білків на гуманізованих дріжджах, очистили білки, охарактеризували їх, довели, що вони високоімуногенні, тобто викликають появу антитіл у мишей.
Далі потрібно було дослідити, чи захищають утворені білки від смерті через COVID-19 трансгенних мишей. Це дослідження мали б здійснювати в Польщі, бо в Україні немає відповідних лабораторій. Це не вдалось, бо Національний фонд досліджень України морочив нам голову пів року, але так і не дозволив перевести гроші до Польщі, хоча жодної заборони на це немає.
…Щоб зробити вакцину, треба досліджувати на більших тваринах — ховрахах, приматах. Треба великі об’єми препаратів, треба інвестувати 300-500 мільйонів євро. Ніхто не готовий це робити. Я розмовляв з МОЗ, вони кажуть: “Ми не будемо це фінансувати. Хай Фонд цим займається”. І все зависло”.
На питання про перспективи української розробки вакцини проти коронавірусу науковець відповів: “Думаю, далі воно ніяк не просуватиметься”.
В щільному інформаційному потоці ми часом не встигаємо відслідковувати ось таких історій про заяви, наміри і результати, а даремно. Такі історії якраз найбільш показові.
