З Днем Ангела Зою я вітаю,
Всіх благ земних тобі я побажаю,
За душу людяну і простоту,
За добре серце й доброту,
Хай ангел тобі подарує натхнення,
А Бог — людське благословення!
***
В день святковий гріють душу,
Теплі побажання,
Настрій свята в серці творять,
Щирі привітання!
В іменини ми бажаєм,
І щодня й щомиті,
Хай же Зої помагає,
Ангел покровитель!
***
В День Ангела Зої, бажаю я любові
І від душі успішних перемог,
Натхнення, щастя світлого, здоров’я,
І хай тебе оберігає Бог!
***
Зоя! Ти вір в життя і будь собою.
Хай час летить собі, а ти,
Як сонце ранньою весною,
Цвіти проміння золотим.
І хай в очах твоїх відкритих
Нестримна молодість буя,
І хай несе тебе по світу
Життя бурхлива течія.
І завжди ангел-хоронитель
Тебе боронить від біди,
Ти просто вмій життю радіти
Й по ньому з усмішкою йди!
***
Нехай під крилами своїми
Зою ангел береже,
Дарує лиш приємні миті,
І долю добру хай пошле.
***
У кожного є ангел хоронитель,
Що пише книгу нашого життя,
А ще є в небі ангел покровитель,
Що молиться про твоє майбуття.
Він був колись людиною, як ми із вами,
І серед людей, таких як ми із вами жив,
Лиш Бога він любив найбільше,
І лиш йому він вірою служив.
Бери із нього приклад та старайся,
Прожити з вірою усе своє життя,
Щоби колись Господь враз міг тебе обняти,
Й сказать таке: о Зоя, ти моє дитя!
***
Бажаю, щоб усе задумане здійснилось у житті,
З Днем Ангела Зоя, моя добра й мила,
Хай буде радість у твоїй душі,
І понад все — щоб була ти щаслива!
***
Сонце із неба радісно сяє,
Проміння для тебе в букетик збирає,
Вітер шепоче, мов промовляє,
Тебе з іменинами Зоя вітає!
Вечір приходить, небо темніє,
Зорями небо твоє ім’я малює,
Місяць в віконце твоє заглядає,
Тебе з іменинами Зоя вітає!
***
Твоє ім’я Зоя — найкраще із імен,
Яким тебе благословила мати,
І ангел взяв тебе під свій покров,
Щоб до кінця життя оберігати!
Хай він з тобою разом довгий шлях пройде,
З тобою разом хай сумує і радіє,
Ти вір йому, бо він не підведе,
На нього завжди буде й є надія!
***
Хай Зою нашу, ангел вберігає,
І в усьому, завжди, їй допомагає!
Хай тобі Господь із неба,
Додає усе що треба.
Щоб добре серце мала,
І усім допомагала,
Розцвітала, багатіла,
І з роками молоділа.
Друзі щоб добра бажали,
На роботі поважали,
Щоби жити було мило,
Щоб завжди була щаслива!
«Хоча спочатку ця жінка вела не дуже добре життя, — розповідає священик Олександр Заєць., — і навіть хотіла спокусити святого Мартиніана, який з 18 років поселився в пустелі поблизу міста Кесарії Палестинської. Тут він пробув майже не розмовляючи, аж 25 років. За це він був наділений Богом даром зцілювати різні хвороби.
Але Зоя побилася з розбійниками об заклад, що спокусить святого Мартиніана, слава про добродійне життя якого розповсюдилася по місту. Вона прийшла до нього вночі, переодягнувшись у чоловічий одяг. «Мандрівник» попросився переночувати. Святий впустив Зою».
Тоді жінка переодягнулася в дорогий одяг і стала спокушати подвижника.
Мартиніан вийшов з келії, запалив багаття і став босими ногами на палаюче вугілля та сказав: «Важко тобі, Мартиніане, терпіти цей тимчасовий вогонь, як же ти терпітимеш вічний вогонь, приготований тобі дuяволом?»
Зоя, вражена цим, розкаялася і кинулася до святого та просила святого порятунку для її душі.
За настановою Мартиніа Зоя пішла до Вифлєєму, в монастир святої Павли, де в молитвах і пості прожила 12 років.
Сьогодні іконку святої Зої дружини дають чоловікам, які від’їжджають на заробітки. Вважається, що цей образок оберігатиме від подружньої зради. А в цей час дружини моляться до святої, аби вона вберегла їхніх коханих від розлучниць.