— До мами дядько Ігор прийшов, мене на вулицю гуляти відправили. На годиннику було 2:30 ночі


Час 2:30. Завтра вихідний. Випитих два літри пива виявилося мало і було прийнято рішення йти в магазин ще за літром не фільтрувати. Сказано — зроблено. Одягнувся і вийшов. Підходжу до сусіднього двору де цілодобово і бачу хлопець стоїть.

- джерело.

Ходить кругами. Років 10-12 приблизно. Одягнений зазвичай, простенька куртка, шапка з бамболиком, штани і боти. Хлопців яких побачиш багато, не запам’ятаєш. Але це вдень, не вночі о пів на третю.

Підійшов.

-Хлопцю, ти що тут робиш, ніч, батьки де?

Хлопець мнеться, очі опустив, пробубонів щось.

-Друже, ти що, годину бачив, мама з татом де?

-До мами дядько Ігор прийшов, мене на вулицю відправили.

Сказати що я остовпів — нічого не сказати. Так я б менше шоку отримав дізнавшись що земля пласка. Запитавши його детальніше з’ясувалося що мама з дядьком Ігорем «зробилися п’яними, цілувалися і сказали погуляти». Гаразд ключі дали.

Прийняв рішення подзвонити другу з відділу поліції нашого району, благо зідзвонювалися пару годин тому, він на чергуванні. Та й відділ поруч.

Пояснив ситуацію, там трохи здивувались, але все-таки не як я. Хіба мало що зустрінеш в патрулюванні. Обіцяв приїхати протягом 20-30 хвилин. Протокол на циган писали.

Приїхав. Сімка з трьома ментами. Вони в пішому були, вирішили пішки не ходити. У хлопця дізналися де живе і пішли туди. Хлопчик до речі видно що сонний і втомлений.

Так як ключ від домофона був у нього безперешкодно піднялися на потрібний поверх і подзвонили в двері. Дзвінок, другий, третій. Звук дверей і голос, який мене вже дратував, хрипкий, заплітається мовою голос.

-Хто бл*?

-Поліція, відкрийте.

-Я ні кого не викликала.

-Двері відкрийте будь ласка. Інакше самі зайдемо.

Якийсь шум, звук замка і відкриває двері «чудовисько». Ну ви зрозуміли. Пропита погань з чорними корінням волосся, тінями під очима, розпливлася тушшю і халатом на гoлe тiлo. І перегар. Здавалося, що були змішані з паленою горілкою і розбавлені чистим медичним спиртом. Простроченим. Такі були відчуття.

Пройшли в квартиру. Начебто нормально. Стандартна однокімнатна квартира. Радянський ремонт із застосуванням нанотехнологій. Стандарт.

У залі на дивані спить чоловіче тiлo. Мати дитини забула, що син на вулиці і заснула. Думала що він вже спить. Пояснила так.

Взяли пояснення. Викликали на завтра до інспектора у справах неповнолітніх. Це не все. З того як поводився хлопець, тихий, слова не говорив, мовчав за моєю спиною, я подумав що йому тут нaфiк перебувати.

Плюйте, посилайте, але хто скаже що мати — це мати і не та п’є, я скажу відразу, йдіть в жoп*. Ви б бачили цю людину з риб’ячими очима. Запитав у одного щодо того що б до ранку, до приходу інспектора він перекантувався у них.

-Ти ненормальний? -була відповідь. В принципі так, дурне було питання.

Тихо нахиляюся до хлопця.

До мне підеш? Вранці відведу в поліцію, туди мама прийде і тітоньки там розберуться.

Мовчить, очі в підлогу.

-Тут залишишся?

Мовчання.

-Кивні, якщо згоден. Поїмо якщо хочеш і спати ляжемо, вранці рано встанемо.

І він кивнув. Кивнув. Це як дитину довести треба від матері піти до незнайомого мужика? Як так?

Друг здивований не був. Я постійно якусь кішку, собаку принесу, потім проблем маю. Та й пoфіг, все одно один живу.

Мати ця спочатку взбрикнула, але після пари слів про своє майбутнє, тихо і що б хлопець не чув, вщухла і сказала в 10 ранку підійде. Мати, чортам її віддати.

Загалом цей хлопець, з’їв цілу сковорідку картоплі з куркою і випив дві склянки молока, спав на моїй дивані. В ногах мій рудий котяра. Я ж собі на підлозі постелив. Не звикати. Не подумайте нічого.

Чому так вийшло з дитиною, чому дільничний схалтурив що пропустив таку сім’ю або просто забив на роботу, буде відомо завтра. Все з ранку. Так що друзі, напишу чим закінчилося дане пригода. Усе.

Читайте також:


Залишити коментар: