Ліля і Вадим одружилися молодими, обом навіть 20 не було. Зате любоффь. Одружилися. Молодо-зелено.
- джерело.
Батьки виділили молодим кімнату в гуртожитку, самі взяли квартиру в іпотеку і з’їхали. Молоді практично відразу зіткнулися з побутовими проблемами. Почалися сварки.
З кожним разом конфлікти ставали все сильніше. Билася посуд, летіли прилади, рвалася одяг. Так і прожили молоді 2 роки. Але незабаром Ліля не витримала і подала на розлучення.
Уже через місяць Ліля дізналася, що вaгiтна, але повертатися до чоловіка не хотіла, але про дитину сказати все ж довелося, тому що одна вона б все одно малюка не потягнула.
Вадим цю новину сприйняв як шанс помиритися з дружиною, але дівчина відразу дала зрозуміти, що нічого не вийде, та й будучи на 5-му місяці вагітності, вона познайомилася з іншим чоловіком, якого факт вагітності його подруги не збентежив, чого в житті не буває, а ось любов це рідкість. А він щиро вважав, що полюбив Лілю. Вони відразу стали жити разом.
Коли дитина з’явилася на світ, колишній чоловік періодично відвідував їх, в основному щоб передати гроші та іграшки, ну і поглянути одним оком на дочку.
Це звичайно не подобалося молодій людині Лілі, але дівчина постійно згладжувала гострі кути. Уже в 3 роки Ліля визначила дочку в дитячий сад. Звідти її періодично на вихідні забирав батько. Так і жили.
І ось одного разу Вадим не забрав доньку з саду і їй вже о восьмій вечора зателефонувала завідувачка. Ліля вкрилася холодним потом «як же так, малятко одна ?!»
Вона понеслася в дитячий сад і, забравши дитину, зателефонувала колишньому чоловікові. Трубку ніхто не взяв. Вона зла ходила по квартирі. Цивільного чоловіка теж вдома не було, затримувався.
Через годину їй подзвонили. Колишній чоловік. Вона взяла трубку і відразу стала пред’являти претензії. Після того як вона закінчила, на тій стороні трубки спокійний чоловічий голос повідомив їй, що колишній чоловік потрапив в аварію і зараз лежить в комі.
Ліля відчула, як їй стало погано, полилися сльози.
Вона думала їй давно на нього плювати. Але виявилося немає. Вона неспокійно метушилася.
Коли прийшов співмешканець, вона залишила дитину з ним і поїхала «у справах». У лікарні їй віддали його речі, серед яких був і телефон, а там.
Останній вихідний дзвінок «кохана». Це вона. Ліля розплакалася, вона раптом зрозуміла, що до сих пір любить чоловіка. Що все це банальні емоції і їх розлучення — це помилка молодості.
Вона тиждень доглядала за чоловіком, поки він не прийшов до тями. Вадим був дуже щасливий побачити Лілю поруч. І перше що він сказав «я цей вогник в очах твоїх бачив тоді. в день нашого весілля».
Ліля поцілувала чоловіка. Вони більше не розлучалися. З співмешканцем вона розійшлася, та й при сварці з’ясувалося, що жив він з нею тільки через житлоплощі.
Ось так от буває в житті. Не було б щастя, та нещастя допомогло. Все-таки народні прислів’я є в них істина.
