Спекотна ніч в Афінах. Вітер із моря не долітає до таверни, аби хоч трохи освіжити танцівників, які кружляють під якусь запальну балканську мелодію. Швидко — у мене аж у голові паморочиться! А жінка у яскраво-червоній сукні, навпаки, закликає музикантів додати темпу, пише газета “Експрес”.
- джерело.
На вигляд їй років 70. “Ні, 65”, — переконує мене донька. Жінка, що сидить за сусіднім столиком, чує наш діалог. Усміхається і звертається українською: “Ні, 65 — мені. А Деметрі — 95! Я її доглядальниця і компаньйонка. Хоча, як бачите, мені пощастило —супроводжую її не до лікарів, а на танці”.
Галантний сивий кавалер підводить танцюристку до столика, дякує. Деметра сідає і тягне руку до склянки — але не з водою, а з узо, міцною (45%) грецькою гоpiлкою. Відпиває половину, зі смаком закусує сувлакі — шматочками кальмара на паличці. А ногою відбиває ритм. І як таку назвеш бабусею?
За декілька хвилин Деметра повертається до танців. А компаньйонка Надія розповідає нам, що працює у пані Канаеллопулу вже 21-й рік.
“Поїхала у 1997-му, коли залишилась сама з двома дітьми, — згадує. — Чоловік помeр, в Україні роботи не було. Родичка, яка вже працювала в Афінах, порадила мене Деметрі. Пам’ятаю, коли вперше до неї зайшла: змучена, худа, вся у чорному — ще в тpaурі. Деметра cтала тягнути мене за рукав і щось вигукувати. Родичка перекладала: мовляв, не подобається їй, що я, така молода і гарна, ношу такий сумний одяг. Доведеться вчити мене, як жити”.
Романи кручу, а заміж не піду
23 червня у світі відзначають Міжнародний день вдів. Раніше у Греції жінки, поxовавши чоловіків, одягали чорне — і не знімали вже до власної смepті. Ця традиція ще збереглася у віддалених селах та гірських районах. І в грецькій мові досі є особливе дієслово, що означає “одягатися в чорне”. Однак в Афінах, Салоніках та інших великих містах вдови його вже забули. Мовляв, життя надто довге й надто прекрасне, аби проводити його в чорному. Їх можна побачити всюди: опівночі в тавернах, удень на базарах, де вони азартно торгуються за свіжу рибу та фліртують із продавцями, на пляжах і в парках.
“Деметра стала вдoвою у 45, як і я, — розповідає пані Надія. — Її чоловік був капітаном торгового судна, набагато за неї старшим. Вийшла заміж у 17, прожили вони разом 28 років. Не працювала жодного дня. Коли чоловік працював, нічого для неї не шкодував. А як вийшов на пенсію — раптом став кожну копійку рахувати. Прискіпуватися, що вона забула світло у ванній вимкнути, що нову сукню купила. Не пускав на танці, ревнував. Тож коли пoмeр, Деметра каже, у неї наче крила виросли.
Шукати заробітку, як мені, їй не довелося: у Греції вдoви довіку отримують частину пенсії чоловіка. Якщо знову не вийдуть заміж. От і Деметра романи крутила — а заміж не виходила. Мовляв, навіщо гроші втрачати? Навіть тепер, після всіх перерахунків через державний режим економії, вона має приблизно 5 тисяч євро щомісяця”.
Три роки — і шукай роботу
Аби не проголошувати банкрутство, три роки тому Греція погодилася на суворі вимоги кредиторів — МВФ та Європейського центробанку, борг перед якими перевищив 180% ВВП країни. Тут узялися урізати зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. І якщо до 2016-го вдови отримували 75% пенсії чи зарплати зaгиблoгo чоловіка, тепер вони мають право лише на 50%, а то й менше.
Виплату тепер вираховують за формулою, у якій передбачена навіть різниця у віці між подружжям. Тож 18-річній вдові 80-літнього дідуся частину його пенсії платитимуть лише три роки — а потім, шановна, шукайте роботу. Виплату відновлять лише після 67-річчя — офіційного пенсійного віку в країні. Мінімальна виплата у такому випадку — 384 євро на місяць, якщо є діти, сума пропорційно збільшується. А якщо чоловік був, наприклад, пілотом літака, сім’я зможе розраховувати і на 3 тисячі євро на місяць.
Натомість якщо жінка працювала, то після виходу на пенсію суму вираховуватимуть уже з її власної зарплати. Марія Максимович, доглядальниця 93-річної колишньої вчительки, розповіла, що її підопічна отримує лише 1500 євро пенсії на місяць (до 2016-го отримувала 2500). Із них 700 євро виплачує українці, 350 — 450 іде на оплату комунальних послуг, решта — на харчування та одяг. І ще — на квитки у театр, найбільшу пристрасть бабусі.
До слова, у Греції пенсіонери мають безплатне медичне обслуговування, а за ліки платять лише 25% вартості. Пані Надія отримує від Деметри лише 400 євро на місяць. Однак українка не нарікає: адже підопічну хвороби не доймають — її більше цікавлять танці та розпродажі у магазинах. Ще одна пристрасть гречанки — взуття за індпошивом. Тільки туфель у неї —півсотні пар!
“Мене також навчила любити гарні речі, веселі компанії, танці, — признається компаньйонка. — Дивлюся, як живеться моїм ровесницям в Україні й не хочу повертатися на ту мізерну пенсію. Прошу в Бога довгих літ Деметрі. А там, хтозна, може собі привабливого вдівця знайду”
