Ненажерливі Arion lusitanicus знищують зеленину, ягоди та овочі
- джерело.
Arion lusitanicus (лат.) – вид наземних черевоногих молюсків із загону легеневих. Ці равлики позбавлені раковини і виявляються одним з найбільш відомих прикладів життєвої форми слимака.
Представники цього виду завдають серйозної шкоди сільському господарству в багатьох країнах Європи.
Слід зазначити, що до першої половини XX століття ці слизні були поширені лише в межах Піренейського півострова, проте досить швидко освоїли Центральну і Північну Європу, ймовірно, за рахунок ненавмисного перенесення людиною по торгових шляхах.
За іншою версією – це іспанський слизняк точне походження якого – не відоме. Найбільш ймовірними місцями його походження вважається Португаля, північної Іспаня або Франція. Втім, існує таксономічна невизначеність щодо цього виду.
Зокрема, вважається, що перші інвазивні види, які почали поширюватись на території цетральної Європи було помилково визначено як A. lusitanicus (Mabille, 1868), проте оригінальні описи вказують, що це різні види. На даний момент ці дві назви використовуються як синоніми.
Середні розміри слизняка 80-120 мм, а інколи можуть сягати навіть 180 мм. Забарвлення сильно варіюється, від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого.
У представників цього виду практично немає природних ворогів, тому вони часто досягають великої чисельності та здатні виробляти катастрофічні «набіги» на луки дикорослих трав, сади і городи.
Ймовірно, велика швидкість поширення A. lusitanicus пов’язана з їх гермафродитизмом. За одну кладку одна особина може призвести до ста яєць.
Як боротися? Поради досвідчених городників
– Найбезпечніший і «екологічно чистий» метод зменшення чисельності слимаків – це ручне збирання шкідників у вечірні години, коли вони виповзають з укриттів поласувати нашими овочами.
– приманки і пастки:
Слимаки небайдужі до кисломолочних продуктів. Увечері стару дошку змащують кефіром або кислим молоком і укладають в якомусь вологому місці на два камені змащеною стороною вниз. Вранці під дошкою буде навала слимаків, яких можна легко знищити.
Хороший ефект дають пивні пастки. Обрізану пляшку ПЕТ або просто стару глибоку чашку вкопують врівень з грунтом поблизу культурних рослин. Увечері всередину заливають пиво (або фруктовий сік), але не по самі вінця пастки. За ніч на запах в пастку приповзають слимаки, падають в пиво і тонуть в ньому.
Слимаків привертає кукурудзяна мука. Її часто насипають в скляні банки, які кладуть на бік поруч із захищеними рослинами. Слимаки не змусять себе довго чекати і “збіжаться” в банку.
Як пастка може також служити шкірка з половинок грейпфрутів. У них потрібно зробити невеликі отвори і розставити по грядках. Під грейпфрутові «купола» за ніч на запах неодмінно наб’ються слимаки.
Також, щоб слизням було важко або взагалі неможливо рухатися у напрямку до культурних рослин, грунт під культурами обсипають підручними абразивами та подразниками – кавовою гущею, золою, тютюновим пилом, крейдою, подрібненими яєчними шкарлупками та сіллю.
