Травень 2022-го. Я повертаюся у Київ з Вінниці. А Київ — українськомовний. Памʼятаю, як сідаю в таксі — а водії говорять ламаною, проте українською. Памʼятаю, як проходжу повз дитячі майданчики — а там діти, які не залишали Київ або повернулися з батьками, говорять українською.
Минає два роки. Я ходжу Києвом, який знову російськомовний. Сідаю у таксі — а водії говорять чистою російською. Проходжу повз дитячі майданчики — а там ті ж діти, які говорили два роки тому українською, вже балак…
