Якщо на початку окупації я дивилася на життя в ОРДЛО та людей там з здивуванням, онімінням й, напевне, жалем, то зараз це просто відчуження, та абстрагованість. Це зовсім чужий для нас світ, який змінився з того часу, як ми покинули його. Здебільшого біженці тримають у пам’яті свої міста, закарбовуючи їх вигляд та перебіг життя у найкращі їх часи розвитку, тобто до війни.
