У листопаді порівняно з жовтнем частка українців, які вважають нинішню владу кращою за попередню, знизилася з 48% до 43%.
“Характеризуючи дії влади, найчастіше громадяни України вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні 2019 р. так вважали 41,5% респондентів), 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%), і 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні цю точку зору поділяли 20% опитаних)”, – йдеться у дослідженні.
Водночас частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їхні сподівання, порівняно з жовтнем зменшилася з 23% до 17%, незмінною (5%) залишилася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 14% зросла частка тих, хто заявив, що нова влада не виправдала їхніх сподівань, і незмінними на статистично значущому рівні залишалися такі показники: 12% у жовтні і 13% у листопаді зазначили, що від нової влади вони нічого доброго не очікували, так і сталося, відповідно 6% і 7% – що вони від нової влади нічого доброго не очікували, але вона виявилася ще гіршою, ніж вони думали. А найчастіше (40% опитаних у жовтні і 37% громадян у листопаді) дотримуються думки, що ще занадто рано давати оцінку діям влади.
Згідно з дослідженням, хоча найчастіше громадяни України вважають, що нинішня влада краща, ніж попередня, проте частка згодних із цим порівняно з жовтнем знизилася з 48% до 43%. З 27% до 30% зросла частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, з 8% до 12% – тих, хто вважає, що вона гірша за попередню.
Дослідження було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року. Було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
