Багато років тому Тетяна Присяжна, образившись на непослух сина, пішла з дому “в нікуди”.
Перше побачення матері та доньки після 21-річної розлуки дуже зворушливе. Тетяна плаче і довго не випускає з обіймів свою доньку. Вона востаннє бачила Яну, коли їй було всього 18 років. Заледве перевела подих і одразу почала розпитувати про інших дітей: “Як Наталя, як Вадим?”.Зустріч через 21 рік: діти впізнали свою матір у старенькій жебрачці на вулиці Одеси
У Тетяни – чотири доньки і син. Саме через нього 21 рік тому жінка пішла з дому. Каже образилася, бо витратила всі гроші на лікування його обпеченої руки, а він пішов до дівчини, яку вона не сприймала.
“Це мене, знаєте, як обухом по голові. І ось я від цього відчаю, нерозуміння, від цієї образи і болю пішла. Пішла в нікуди”, – пригадує вона.
Тетяна сіла у першу-ліпшу електричку і опинилася в Одесі – без грошей і речей. Почала жебракувати і роками стояла у переходах з простягнутою рукою.
“Я взяла собі в голову, що я їм не потрібна. Якщо не шукають – значить не потрібна. Тому я повністю замкнулася в собі”, – розповідає жінка.
Насправді ж діти весь цей час шукали маму. Зверталися до поліції, журналістів і навіть до екстрасенсів. “Ніколи в житті мені б не повернувся язик сказати, що моя мама померла, тому що це неправда. Я говорила – її просто немає”, – пригадує Яна.
Якось волонтери, які годували безхатьків на вокзалі, запропонували Тетяні прихисток. Але для цього треба було відновити документи. Коли запит на відновлення документів потрапив у рідне село Тетяни – діти одразу впізнали на фото свою мати. І вже через кілька днів відбулася довгочікувана зустріч.
Тетяна годинами розпитувала доньку, як склалася доля усіх її дітей. Найбільше здивувалася, що Оксана, яку вона востаннє бачила 16-річною, нині живе у Туреччині. Пам’ятаючи про дозволене в цій країні багатоженство, переживала, чи вона одна у свого чоловіка чи їх там декілька.
Повернення Тетяни додому відбудеться цими вихідними. Волонтери кажуть, що їм вперше вдалося розшукати родичів аж через стільки років. Однак, попереджають, що тепер головне – не поспішати, щоб ця історія закінчилася на мажорній ноті.
Сама ж Тетяна Присяжна, яка понад 20 років провела без своїх рідних, уже зрозуміла, що для неї найголовніше. “Я їду в свій дім, розумієте. Думала, що його продали, що там нікого немає і раптом – будинок є, і в ньому діти живуть. Ось це для мене все”, – каже вона.
