Українських роботодавців хочуть жорсткіше карати за затримку виплат заробітної плати . Мінсоцполітики підготувало законопроект, за яким, якщо затримка складе більше 15 днів, буде включатися «лічильник» у вигляді пені.
- джерело.
Поки документ опублікований для загального обговорення. Втім, фінаналітики кажуть, що, навіть якщо закон про пеню візьмуть, це мало допоможе самим працівникам.
Пропозиції та реалії
За інформацією Директорату норм і соцстандартів гідної праці міністерства, головних нововведень в законопроекті три. Перше — працівник, якому на 15 днів затримали зарплату або аванс, має право не ходити на роботу, письмово повідомивши про це роботодавця за два дні до демаршу.
Чи законно звільнити працівника за прогул в цьому випадку не можуть, більш того, зобов’язані сплатити кожен день відсутності в розмірі 2/3 його середньої зарплати.
Друге — через 15 днів за кожен день прострочення на нараховану, але не виплачену зарплату нараховується пеня в розмірі облікової ставки Нацбанку (18% річних). Тобто при затримці мінзарплати на місяць мінімальний заробіток в 3723 грн збільшиться на 27 грн.
Третє — при банкрутстві підприємства працівникові зобов’язані додатково виплатити три його зарплати.
Розробники законопроекту впевнені, що запропоновані заходи посилять конституційні права працівників на своєчасне та повне отримання зарплати. Якщо його приймуть в цьому році, то вступить в силу з 1 січня 2020 року.
Зараз за прострочення виплати заробленого закон теж передбачає серйозні санкції до роботодавця: від штрафів в розмірі 1-3 мінзарплати до кримінальної відповідальності — можна потрапити до в’язниці на два роки.
Але, за словами юриста Володимир Столітній, ці норми працюють погано, так як працівнику потрібно подавати в суд, щоб роботодавця оштрафували або завели на нього кримінальну виробництво.
«Такі кримінальні справи мають слабку судову перспективу, бо складно довести умисел, тобто що зарплату затримали свідомо, особливо якщо на рахунку фірми немає грошей.
Тобто свого часу депутати прийняли свідомо не працюючу норму. Тому якщо вже працівники судяться, то зазвичай за свої кровні, а не з метою покарати господаря. а нова норма, якщо її затвердять депутати, стане працювати автоматично», — каже Столітній.
Перспективи
У комітеті ВР з питань соцполітики нам відповіли, що законопроект соціально спрямований, але про перспективу його прийняття можна говорити, коли документ потрапить до парламенту.
Експерти очікують, що закон приймуть ще до виборів, так як він захищає найманих працівників, яких у нас майже 80% з тих, хто трудиться, а не спрямований на користь бізнесу або держструктурам.
«Але ефект для працівників буде незначний, так як, по-перше, сума пені невелика, по-друге, якщо бізнес йде погано і грошей у фірми на рахунку немає, то від додаткових санкцій до роботодавця вони навряд чи з’являться.
Та й мало хто з працівників стане при затримці зарплати конфліктувати з» начальством «, демонстративно не виходячи на роботу, бо розуміє, що можливі заходи у відповідь», — аналізує президент» Украналітцентра «Олександр Охрименко.
Столітній, навпаки, впевнений, що отримання права не працювати, поки не сплатять, стане серйозним важелем тиску на роботодавця. Але тільки за умови, якщо застрайкує весь цех або відділ, а не одинаки.
Борги: не було виплачено майже 3 млрд гривень
Проблема заборгованості по зарплатах в Україні серйозна — за даними Держстату, за вересень 2018 р борги збільшилася на 6,5%, досягнувши 2,889 млрд грн. Всього з початку року накопичено 521 млн грн боргів (+ 22%).
Борги збільшилися за рахунок економічно активних підприємств, а ось у економічно неактивних фірм і у підприємств-банкрутів борги зменшилися за рахунок продажу їх майна та поступової виплати зарплати звільненим працівникам.
Левова частка недоїмки припадає на промисловість — 2,269 млрд грн (78,5%), а найкраще платять в готельному бізнесі та громадському харчуванні — там боргів за все на 2 млн грн (0,7%).
По регіонах найбільше зростання заборгованості в Хмельницькій (на 64,5%), Кіровоградській (43,7%) і Волинській (34,9%) областях. У п’яти регіонах борги за 9 місяців зменшилися — це Рівненська (на 9,1%), Житомирська (8,7%), Вінницька (2%), Запорізька (0, 6%) і Черкаська (0,2%) області.
При цьому, незважаючи на збільшення боргів, середня зарплата по Україні продовжує зростати. З початку року номінальні (без урахування інфляції, що склала за січень-вересень 5,6%) заробітки збільшилися на 1331 грн, або на 17,2%, перевищивши 9000 грн (9042 грн/міс.).
А ось темпи зростання реальної зарплати, тобто з урахуванням інфляції, в порівнянні з січнем майже не змінилися — всього на + 0,6%. Найвищі зарплати у фінансовій сфері — 15 956 тис. грн, найнижчі в медицині — 5730 грн. в порівнянні з січнем майже не змінилися — всього на + 0,6%.
Найвищі зарплати у фінансовій сфері — 15 956 тис. грн, найнижчі в медицині — 5730 грн. в порівнянні з січнем майже не змінилися — всього на + 0,6%. Найвищі зарплати у фінансовій сфері — 15 956 тис. грн, найнижчі в медицині — 5730 грн.
