Дитина в системі цінностей Швеції – не лише об’єкт виховання, а й має право впливати на власне освітнє середовище. У фокусі – не так знання, як розуміння загальнолюдських цінностей, стимулювання цікавості до оточення та бажання отримувати нові знання.
ПРИНЦИПИ Й ЦІЛІ ДОШКІЛЛЯ У ШВЕЦІЇ
Дошкілля Швеції базується на таких принципах:
-безпека;
-повага;
-рівність;
-всебічна підтримка бажання розвиватися;
-спонукання цікавості до довкілля;
-вільне висловлювання думок і побажань.
Отримання знань має сприяти формуванню в дитини бажання навчатися впродовж усього життя.
“Знання – це не однозначне поняття. Знання виражаються в різних формах, таких як факти, розуміння, навички та ознайомленість, які залежать і взаємодіють одне з одним. Робота закладу дошкільної освіти повинна бути зосереджена на створенні простору для різних форм знань та формуванні такого підходу до навчання, у якому ці форми були би збалансованими та становили б єдине ціле”, – написано в документі.
БЕЗПЕКА, КОМФОРТ І ДОСТУПНІСТЬ ДЛЯ ВСІХ
У Швеції вважають, що в дошкіллі закладається основа для навчання людини впродовж усього життя, а отже – важливо сформувати такі умови, щоби дитина відчула бажання вчитися й пізнавати світ. Саме тому в центрі – потреби та інтереси дитини, її творчі та розумові здібності. Завдання дорослих – всебічно їх підтримувати, спрямовувати та давати дитині можливість отримувати нові знання та навички.
Безпека
Дитина має відчувати безпечність середовища, у якому росте. У садочках це поняття не обмежується фізичною безпекою, але стосується і психічного та емоційного стану дитини. Велику увагу приділяють формуванню самооцінки та відчуттю цінності кожної особистості в колективі, задоволення від активностей та освітніх ініціатив (як для дитини, так і для вихователів).
Доступність
Стандарт наголошує, що освітній процес охоплює без винятку всіх дітей, незалежно від статі, гендерної ідентичності, етнічного походження, віросповідання, сімейних традицій та переконань тощо.
У дошкільних закладах мають вчити взаємоповаги, незалежно від обставин, що складаються, розвивати здатність до співчуття й розуміння інших людей та їхніх цінностей, відкритості та толерантного ставлення до відмінностей між людьми. Особливі освітні потреби та фізично-психологічні особливості також не є перешкодами для отримання поваги вихователів та інших дітей.
Дошкільна освіта має формувати в дитини сприйняття загальнокультурних цінностей, основ демократичного суспільства відповідно до державних цілей. Проте культурні та мовні особливості національних меншин та інших народностей відіграють не меншу роль для виховання.
ЧОГО САМЕ НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ У ШВЕДСЬКИХ САДОЧКАХ
Центральну роль у дошкільному навчання виділено, природно, грі. Дитині не лише пропонують іти за пропозиціями дорослих, але й вигадувати ігри самій.
Для цього дорослі формують сприятливе та різноманітне середовища й усіляко підтримують дитячі ініціативи. Як правило, у садочку обладнують кілька тематичних просторів чи кімнат, з яких діти можуть обирати ту, що відповідає їхнім потребам на певний момент. Використовують як природні, так і штучні матеріали різноманітних форм, розмірів і призначення.
Основне завдання таких просторів – дати дитині можливість обирати активності, стимулювати досліджувати оточення, розвивати моторику, стимулювати допитливість.
Основні напрями знань
Активний розвиток мовлення
Найважливішою навичкою для дитини вважають мовленнєве спілкування. Дітей вчать вільно висловлюватися, говорити на різні теми, використовуючи лексичне багатство шведської мови. Проте в стандарті прописане й шанобливе ставлення до інших мов – насамперед, мов національних меншин. Тож кожна дитина має знати шведську, але й мати умови для вивчання рідної мови, якщо нею не є державна.
Так само важливо забезпечувати право тих, хто користуються мовою жестів, на її вільне вивчення.
Розуміння й повага до культурних цінностей
Логічне продовження мовленнєвої компетентності – уважне ставлення до культурної спадщини. Дітей органічно вчать сприймати надбання культури – як народної, так і світової, пояснюють її цінність для розвитку особистості, мотивують до виявлення власних творчих здібностей та стимулюють їхній розвиток.
Використання базових математичних понять у дослідженні довкілля
Математичні знання у шведському дошкіллі використовують для дослідження та описування довкілля – розуміння та визначення простору, часу і форми, закономірностей, величин, чисел, вимірювання та взаємодії понять тощо. Акцент роблять на комплексному підході до вивчення всього, що оточує дитину, можливостях для пізнання довкілля і взаємопов’язаності процесів та явищ.
Завдання вихователя – закласти основу “дбайливого та екологічного” ставлення до довкілля, природи й суспільства.
Значну увагу приділяють і формуванню цифрових навичок, адже саме це дасть змогу дитині орієнтуватися надалі в цифрових технологіях, розумітися на основах безпеки та мати відповідальні навички користування гаджетами.
Фізична активність
Дошкільний стандарт Швеції не обходить увагою і фізичний розвиток дитини. У ньому прописаний обов’язок освітнього закладу створити умови для формування цікавості дитини до фізичної активності та рухливих ігор.
“Навчальний процес повинен давати дітям можливість відчувати радість від руху”, – написано в документі.
Дослідження взаємозв’язків різних знань і понять
У Швеції вважають, що дошкільне навчання має сприяти формуванню в дітей розуміння себе та свого оточення. Це неможливо, у тому числі, без розуміння взаємозв’язків у світі. Тож вважається, що вихователі мають закласти основи для розуміння понять та бачення взаємозв’язків між ними. Не менш важливо і стимулювати шукати шляхи та способи дослідження та розуміння світу.
УЧАСТЬ ДИТИНИ У ВИЗНАЧЕННІ, ЩО ПОТРІБНО ВИВЧАТИ
“Освітній процес має повсякчас кидати дітям виклик, надихаючи їх робити нові відкриття та здобувати нові знання”. Причому “вихідною точкою освітнього процесу є навчальна програма й те, до чого діти виявляють інтерес, а також знання та досвід, які діти вже здобули”, – написано в стандарті.
Вихователі не лише навчають за тематичними планами й розкладом занять, але й відслідковують уподобання кожної дитини, надаючи їм змогу слідувати за власними інтересами. Дітям пропонують різноманітні заняття, дослідження, що формують розуміння взаємозв’язків у довкіллі, з одного боку, та бажання вивчати та отримувати нову й нову інформацію, з іншого.
Професорка-емерит факультету освіти, комунікацій та навчання Університету м. Гетеборг Сонья Шерідан наводить такий приклад (з вебінару для українських спеціалістів):
“Діти заговорили про похід до кінотеатру. Викладач пропонує провести спільний кіносеанс прямо в садочку. Що для цього потрібно? Намалювати або підписати квитки, порахувати кількість глядачів, правильно розташувати їх у “кінозалі” (продумати, хто де сидітиме, щоби не було затісно, пронумерувати сидіння, відповідно до номерів квитків), перевірити наявність квитків у глядачів, зробити та роздати всім попкорн тощо. Усі ці завдання обговорюють та розв’язують самі діти. Вони розподіляють ролі та відповідальність, а вихователі лише спостерігають та спрямовують”.
Під час оцінювання роботи садочку думку дитини беруть до уваги, причому, відповідно до стандарту, саме вона має головне значення. Дітей мотивують до вільного висловлювання думок та побажань, постійне спілкування формує мовленнєві компетентності. Тож діти вільно говорять про свої побажання для поліпшення навчального середовища та групової комунікації, а рішення щодо вибору ігрових форматів прямо тут і зараз узагалі лишається за ними.
СПІВПРАЦЯ ІЗ СІМ’ЯМИ
Освітній та виховний процес – спільна робота сім’ї, дошкільного закладу та школи. Тож забезпечується він тісною та відкритою взаємодією всіх ланок, де дитина є не лише об’єктом, на який спрямовані дії дорослих, але й повноцінним суб’єктом із правом впливати на зміни та розвиток освітнього середовища.
Завдання закладу дошкільної освіти – донести до дитини та її батьків чи опікунів цілі та завдання освітнього процесу, основні засади виховання та культурних цінностей. Натомість і сім’я, і діти мають змогу впливати через систему оцінювання на роботу садочку, на зміни в організації процесів у ньому.
У Швеції застосовують мiжнародну методику з оцінювання дошкільного навчального середовища ECERS-3, що складається із 6-ти шкал (простір та меблі; гігієнічні процедури; мова та грамотність; навчальна діяльність; взаємодія та структура програми) та 35 параметрів. Оцінювання стосується не стільки дітей чи педагогів і вихователів, як навчального середовища та якості садочку загалом.
Основна ціль дошкільного закладу – спонукати дитину до навчання та дослідження світу, дати їй відчуття безпеки та власної цінності в суспільстві й забезпечити психологічно комфортний перехід до шкільного навчання.
Щоби забезпечити такий перехід, садочки мають співпрацювати з класами дошкільної підготовки, школами та групами позашкільної діяльності. А ще – надавати дитині за потреби супровід під час ознайомлення з цими середовищами та підтримку сім’ї в цей період.
Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”
