3 роки тому ми розлучилися, проживши майже 5 років в шлюбі. Розлучення було складним для мене і щасливим для нього. Я залишилася одна, він пішов до іншої. Вона була його першим коханням.
- джерело.
Після розлучення ми не бачилися. І ось, йдучи центральною вулицею міста, бачу його обличчя. Не так як раніше, коли розглядала в зустрічних людях знайомі риси. Просто бігла по роботі, а він ішов мені назустріч.
– Сашка!
Через кілька хвилин ми вже сиділи в кав’ярні. І нічого, що це була середина робочого дня, нічого, що нас обох чекали, було все це не важливо. Я дивилася на нього і розуміла, що він інший. Ми обоє інші. Мій біль пішов. Та й не хотіла я отримувати відповіді на свої питання.
Зустріч була якоюсь душевною і теплою. Відчуття спокою, як ніби весь цей час ми були разом, і це була зустріч старих друзів, а не двох людей, які поставили крапку і вирішили будувати свої життя по-різному. Навіть не вірилося, що ми зустрілися, сидимо навпроти одне одного. А він, здавалося, не змінився. Все ті ж ямочки на щоках, все той же дзвінкий сміх.
Мої сумніви повністю зникли, коли вранці я прокинулася в його квартирі. Так, ми провели цю ніч разом. Це була чудова казка з минулого. Навіть в минулому нічого подібного не було.
На руці у нього обручку. Дзвінок дружині: «Доброго ранку, кохана! Я радий тебе чути! Так, на роботі ще (нічна була). Так, все добре!» Оригінально, коли говориш, що любиш людину, а лежиш в ліжку з іншою. Його дружина була у відрядженні, дитина у бабусі.
А я так і не вийшла заміж. Чи то не знайшла того, кого хотіла, то чи подібного Сашкові шукала, але їх більше не виявилося! Так і жила сама.
Сумнівів щодо його шлюбу не було ніяких, та й зараз немає. Любить дружину? Думаю, так. Ну, вже як виходить. Як вміє. Просто відчуття у мене завжди, що так не чесно. І незрозуміло звідки воно, це почуття.
Два роки ми зустрічаємося. Два роки він намагається мені довести, що я втратила. А я два роки доводжу, що я краще його нинішньої. Він каже, що любить. У мене ж до нього ніякої любові немає. Просто з ним затишно і безтурботно.
Він каже, що хоче сказати дружині про те, що покохав іншу. А мені все одно. Вона все одно обдурена жінка.
Заміж за нього я не піду. Але і шукати тепер чоловіка буду точно не схожого на Сашку. З Сашком я закінчила. Мені не вистачало цієї точки в наших стосунках. Тепер вона поставлена. Ось подурити йому голову ще трохи, а як тільки він скаже дружині про мене, розлучуся. Нехай дізнається, як це боляче.
Так, це помста. Підступна і холодна. Помста мого минулого кохання. Любові неземної, що не проходить довгі роки. Вона знала, що Сашка одружений, але це її не зупинило. Вона наpoдила йому сина, коли він все ще був одружений зі мною. Вона не соpoмилася спaти з чужим чоловіком і совість її не мучать. А тепер у мене совісті немає.
Це та сама пігулка, яка позбавила від минулого і дала надію на щасливе майбутнє. Але, як часто буває у колишніх, в щасливе майбутнє йде хтось один. Тепер це буду я.
