У США помер провідний діяч Організації Українських Націоналістів (ОУН), засновник кафедри українознавства в Іллінойському університеті професор Дмитро Штогрин.
Про це повідомляє Український погляд.
Дмитро Михайлович Штогрин народився 9 листопада 1923 року в селі Звиняч Чортківського району Тернопільської області в патріотичній родині ветерана УГА. Навчався в Чортківській гімназії та в Перемишлі.
У часи воєнного лихоліття доля закинула юнака до Німеччини в табори для переміщених осіб.
У повоєнні часи Дмитро Штогрин студентом почав вищі студії в Німеччині у відновленому у 1946 році в Ауґсбурзі Українському вільному університеті (1947-1948), активно займається громадською діяльністю, зокрема, у сфері відродження і розбудови молодіжних організацій СУМ та Пласт, творення і становлення Товариства української студіюючої молоді імені Міхновського.
Згодом він переїхав до Канади та, спеціалізуючись в українській літературі XX століття, завершив у 1958 р. навчання в Оттавському університеті на магістерському рівні, захистивши наукову працю «Поетична творчість Олега Кандиби-Ольжича». У 1959 р. в Оттавському університеті доповнив знання бакалавратом бібліотекознавства (B.L.S.). Закінчивши бібліотечні студії, одержав пропозиції працевлаштування від Гарвардського, Єльського, Манітобського та Іллінойського університетів і державних дослідних установ у столиці Канади.
З 1960 р. працював бібліотекарем славістичного відділу Іллінойського університету в США, а з 1964 р. став головою відділу каталогізування в слов’янській і східноєвропейській секції, залишався на цій посаді до 1985 р.
У 1963-64 роках віддався славістичним студіям в Іллінойському університеті, у 1970 році завершив славістику на Оттавському університеті докторатом з філософії, захистивши дисертацію на тему «Павло Филипович – літературознавець».
Його авторству та редаґуванню належать п’ять книг українською та англійською мовами, а також близько 100 статтей про бібліотекознавство та українське літературознавство.
Професор Дмитро Штогрин зумів втілити в життя свою заповітну мрію – створити кафедру українознавства в Іллінойському університеті. За його ініціативи й активного лобіювання в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейні діяла єдина українська університетська програма поза межами України, яка від 1982 року щорічно проводила міжнародні конференції, присвячені українській проблематиці, приймаючи доповідачів з п’яти континентів. З доповідями виступали ректори Київського, Запорізького, Львівського, Чернівецького університетів, а також Києво-Могилянської і Острозької Академій та УВУ в Мюнхені.
Саме завдяки Дмитру Штогрину в американському університеті було відкрито бібліотеку, яка нараховувала близько 70 тисяч українських видань в оригіналах та мікрофільмах.
Дмитро Штогрин з дружиною Евстахією проживали в університетському містечку в Урбана-Шампейні в Іллінойсі.
У серпні 2019 року на катедрі слов’янських мов та літератур Іллінойського університету в Урбана-Шампейні був заснований Вічний фонд ім. Дмитра Штогрина для розвитку українознавства. Головною жертводавицею фонду, метою якого є проведення наукових конференцій, симпозіумів, лекцій та інших академічних заходів на українознавчу тематику, стала його донька д-р Людослава Штогрин. Започаткуванням цього фонду вона вшанувала науково-творчу спадщину свого батька, чию ролю у розвитку українських студій та славістичного бібліотекарства у Північній Америці важко переоцінити.
