Реформа системи загальної середньої освіти продовжує шокувати українців. Наприклад, в столиці вже з’явилися попередні списки шкіл, де не планують набирати старшокласників. І хоча реформа відбувається відповідно до закону, трансформація системи освіти не влаштовує багатьох батьків, які обрушилися з гнівною критикою реформи на форумах. Головне побоювання – дітям просто не вистачить місць у старших класах, а тому питання зарахування буде вирішуватися за принципом “у кого більше грошей”. Чи є насправді привід для паніки, з’ясовував “Апостроф”.
Небезпечні плани
Освіту на початковому і базовому рівнях надаватимуть гімназії (сьогоднішні школи), а ось старша школа перейде в ліцеї, технікуми та коледжі. При цьому, ліцей і гімназія повинні бути розмежовані як окремі юридичні особи. Більш того, зарахування до ліцею буде проходити на конкурсній основі.
Ця модель – не українське ноу-хау. У такий спосіб вже давно влаштовано середню освіту на Заході, і ніхто не обурюється. Чому ж в Україні реформа викликала жорстке відторгнення?
Справа в тому, що в столиці на сайтах районних управлінь освіти вже почали з’являтися плани трансформації шкіл в гімназії і ліцеї, і з цими планами згодні далеко не всі батьки.
Так, наприклад, в Дарницькому районі Києва, за планом, 25 шкіл повинні стати гімназіями I-II ступенів. Це означає, що набір в 10-ті класи в цих школах до 2024 року повністю припиниться. Старшокласників Дарницького району зможуть зараховувати 10 ліцеїв.
“Якщо подивитися на список шкіл Дарницького району, в яких залишаються 10-11 класи, стає сумно, – скаржиться в соцмережах Галина Лихач. – Не всі діти можуть потягнути ліцей “Наукова зміна” або “Слов’янську гімназію” (після трансформації ліцей I-III ступенів, – “Апостроф”), а конкурс, напевно, буде як в інститут, так як зараз в класах по 40 учнів. Залишили ліцеї, а в “слабких” школах 10-11 класів немає”.
В принципі, реформа на те й розрахована, щоб в старшу школу йшли діти високого рівня успішності, з перспективою отримання вищої освіти. А якщо “вишки” в планах немає, то який сенс ще три роки “гріти” стільці за партами? Велкам в ПТУ або коледж: закінчувати середню освіту і паралельно здобувати фах.
“Так, батьки не хочуть віддавати своїх дітей в професійно-технічні ліцеї. А за кордоном тільки 15-20% учнів орієнтовані на класичні наукові інститути, ще 60% йде в інститути політехнічного спрямування, а решта йде тільки через систему ПТУ. Наприклад, в Чехії, поки не закінчиш професійний коледж, можна влаштуватися на роботу”, – пояснює “Апострофу” президент асоціації керівників шкіл України Олена Онац.
Але чи буде достатньо місць в ліцеях після реформи для тих, хто все ж захоче отримати вищу освіту, володіючи високим рівнем успішності? Давайте рахувати.
Запит на старшу школу
За даними Головного управління статистики в місті Києві, в 2019-2020 навчальному році послуги загальної середньої освіти в столиці надавали 535 навчальних закладів, які випустили 25 100 дев’ятикласників та 16 300 випускників старших класів.
Тенденція випускати в середньому по 16 тисяч старшокласників в рік зберігається останні шість років (щоправда, кількість учнів у столиці щороку збільшується на 1-2 тисячі). А значить, приблизно такий же рівень попиту на старшу школу – 16-17 тисяч учнів в рік буде і надалі. Чи вистачить їм місць в старших класах, з урахуванням того, що більшість шкіл трансформуються в гімназії і припинять набір в 10-ті класи?
Міністр освіти Сергій Шкарлет запевняє, що вистачить.
“Усі випускники 9 класів зможуть отримати загальну середню освіту, тобто закінчити 10 і 11 класи”, – зазначив Шкарлет.
З міністром погоджується в.о. першого заступника голови КМДА Валентин Мондрієвський.
“Хочу відразу розвіяти міф і запевнити, що після трансформації місць в навчальних закладах вистачить усім”, – заявив чиновник.
“Не може бути такого, щоб не було забезпечено право на освіту, яке записано в Конституції. Ну серйозно”, – пояснило “Апострофу” джерело в столичному департаменті освіти.
Але чи можна вірити цим заявам? Адже всі ми знаємо, як “вистачає” місць в дитячих садках столиці. Знову дивимося на цифри.
Під “ніж” реформи
Відповідно до закону, в комунальному ліцеї має бути не менше чотирьох десятих класів (можна і більше), а наповнюваність кожного класу повинна становити не більше 30 учнів. Таким чином, якщо попит на старшу школу в столиці становитиме, в середньому, 16 тисяч місць, то щороку в київські ліцеї будуть набирати близько 530 десятих класів. Таким чином, потреби 16 тисяч учнів зможуть задовольнити, в середньому, 130 навчальних закладів старшої школи. Їх може бути і менше, якщо в школах будуть набирати більше чотирьох десятих класів.
Оскільки зараз 535 столичних шкіл ще надають послуги старшої школи, набираючи десятикласників, а залишитися має близько 130, то реформа “зріже” приблизно 75% навчальних закладів з третім рівнем загальної середньої освіти.
Чи знайдуться в столиці ці 130 шкіл?
“А це вже завдання саме органів місцевого самоврядування забезпечувати місця для громадян своєї громади, у відповідних установах, – каже “Апострофу” експерт напряму “Освіта” Українського інституту майбутнього Микола Скиба. – І якщо місць немає, значить, їх необхідно створювати. Адже законом передбачено перехідний період до 2027 року. Деякі місцеві ради вже зараз намагаються “оптимізувати” бюджети і повідомляють, що деякі школи не братимуть учнів в 10-11 класи. Але ж їх обов’язок, в такому разі, створити альтернативні місця, якщо існує попит”.
Візьмемо для прикладу школу №267 Дарницького району столиці. За планом реформування, до 2024 року вона стане ліцеєм, і в неї будуть набирати десятикласників одразу з чотирьох шкіл району: 261-ї, 255-ї, 237-ї і 274-ї. Але чи є в школі №267 для цього місця?
За даними з сайту самої школи №267, у ній всього 4 класи старшої школи (з 10 по 12-й класи), відповідно, місця начебто як є. Але тут же в 27 класах навчається 864 дитини з початкової і середньої школи (1-9 класи), тобто в середньому по 32 учні в класі, а це вже перебір.
Або школа №290 в цьому ж районі. Тут в 6 класах старшої школи навчаються 185 дітей, тобто, по 30 учнів у класі. А цій установі освіти треба буде ще брати старшокласників з трьох сусідніх шкіл.
Крім того, школи 290 і 267 стануть ліцеями II-III ступенів, а значить, молодшої школи там вже не буде, що істотно розвантажить ці установи і дозволить набирати їм більше 10-х класів. Але зворотна сторона медалі в тому, що молодшим класам теж доведеться кудись діватися. Адже старша і молодша школи повинні бути окремими юридичними особами. І якщо старших класів в столичних школах дійсно не так багато (2-3 на школу), то в початковій школі, традиційно аншлаги, а кількість одних тільки перших класів досягає 5-6, а подекуди й 8-10.
Фарс або прогрес
З одного боку, реформа принесе масу побутових незручностей. Одна справа, коли старша школа, як зараз, знаходиться під будинком, і зовсім інша справа, коли в 10-й клас потрібно буде добиратися, наприклад, в інший район. І якщо в столиці з подорожжю з точки А в точку Б особливих проблем немає, то в селах ситуація зовсім інша.
Проблему в селах, в теорії, повинна вирішувати розвозка: “А розповісти, як підвозять? Добре там, де є автобуси, але людям нема на чому добиратися на роботу і в ці автобуси сідають звичайні люди, яким потрібно їхати на роботу, – додає Олена Онац. – Крім того, хтось подумав, що дітям з віддалених сіл потрібно вставати дуже рано в школу, а уроки закінчуються у всіх в різний час і діти повинні сидіти в школах і чекати, поки в інших школах закінчаться уроки і їх відвезуть додому всіх разом. І в гуртки, наприклад, вони вже не можуть ходити – немає часу”.
Але, з іншого боку, вузи, профтехучилища та коледжі також не під кожним парадним, а студенти там навчаються.
Питання в іншому: заради чого це робиться? Заради чого створюються такі незручності? У теорії, для підвищення якості рівня освіти в старшій школі. Адже ліцей, знову ж таки, в теорії, повинен мати у своєму розпорядженні вдосконалену матеріально-технічну базу, кваліфікований педагогічний склад тощо. А якщо так, то заради таких бонусів можна і подолати кілька зайвих кілометрів.
Але є великі побоювання, що ця теорія не буде реалізована на практиці, а районні управління освіти просто перекроять мережу навчальних закладів за принципом “так треба”, змінивши вивіску, але не зміст освіти.
“Звичайно, все може перетворитися на профанацію, але ж є державний стандарт, який передбачає, що повинні знати учні після закінчення певного рівня освіти, яка повинна бути програма, навантаження, вимоги до організації освітнього простору. І якщо це не виконується, то питання – чому такі люди тоді при владі на місцях”, – каже Микола Скиба.
Повний назад
Втім, залишається ймовірність, що ніякої реформи взагалі не буде, адже українські чиновники не зраджують своєму стилю. Так, в Дніпровському районі столиці за планом 19 шкіл вже повинні були припинити набір старших класів вже в цьому навчальному році, але цього не сталося.
Крім того, міністр Шкарлет натякнув, що нічого може і не змінитися.
“Розглядається питання збереження нинішньої мережі закладів освіти, які забезпечуватимуть здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх його рівнях (з 1 по 11 класи)”, – зазначив Сергій Шкарлет.
