Бажання сексу народжується в голові. Тому фантазії на тему близькості – прекрасні, жахливі або бентежні – можуть змусити людину буквально іскритися від пристрасті.
- джерело.
Сексологиня-психологиня Світлана Пашкевич розповіла спеціально для OBOZREVATEL про те, як ставитися до сексуальних фантазій свого партнера і чи варто всі їх втілювати в життя.
Де закінчується норма
За словами Світлани Пашкевич, сексологія не оперує такими поняттями, як “норма” або “не-норма”. Раніше вживалося слово “збочення” – однак цей підхід себе зжив.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Сексологиня зазначає: допущення “те, що прийнятно для двох і не приносить нікому шкоди – те нормально для всіх” правильне і щодо сексуальних фантазій.
“Які б неймовірні фантазії не збуджували людину, якщо ніхто при цьому не страждає, то в чому, власне, проблема?”, – каже Світлана Пашкевич.
Проблема ж, як правило, в тому, що самі люди вважають свої фантазії брудними та непристойними. І таке ставлення – поле для серйозних роздумів і самоаналізу, каже сексологиня.
“Дуже важливо в житті бути самому собі другом. І в контексті цієї теми означає усвідомлювати і визнавати будь-які свої фантазії. Якщо людина заперечує якусь зі своїх фантазій, то вона стає нав’язливою і поступово опановує нею. А значить, неодмінно втілиться в життя якимось чином, часто спотвореним і непідвладним людині”, – розповідає Світлана Пашкевич.
Вона пояснює, що якщо людина усвідомлює свої фантазії, то тоді вона володіє ними. І це дуже цінно. Тому що в цьому випадку вона звільняється від тиску громадських догм, батьківських установок та іншого. А це вже дає свободу розпоряджатися своїм життям.
Якщо у відповідь на якусь із фантазій внутрішній цензор видає: “Ти – збоченець(ка)”, сексологиня радить пам’ятати про ці моменти:
Судити про характер і про моральність людини за її фантазіям неможна – дивіться на дії, а не на думки.
Якщо ви фантазуєте про щось – це не означає, що ви хочете втілити це в життя.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
За словами Пашкевич, найпопулярніша жіноча фантазія – бути зґвалтованою, чоловіча – про секс з двома жінками. Але це зовсім не означає, що кожна людина, яка уявила подібне, жадає повторити це в реальності.
Разом з тим, такі фантазії можуть підігрівати збудження і допомогти досягти оргазму, а також служити пусковою кнопкою для еротичних ігор з партнером.
Чи варто обговорювати фантазії з партнером
Світлана Пашкевич впевнена, що така інтимна розмова між партнерами – виключно питання бажання і готовності.
“Еротичні фантазії – питання настільки особисте й інтимне, що ми можемо безпечно ділитися ними тільки якщо відносини з партнером по-справжньому довірчі та глибокі. І якщо вони такі, то така відвертість може вивести близькість в парі на абсолютно новий рівень. Іноді одна тільки відкрита розмова про фантазії один одного здатна розпалити неабиякий вогонь”, – зазначає Світлана.
А якщо людина соромиться і не знає, як почати розмову, можна написати партнеру грайливе повідомлення – і це може стати початком діалогу.
Що робити, якщо фантазії партнера лякають
Ще одне важливе питання – як бути, якщо сексуальні фантазії партнера лякають або людина не готова втілювати їх в життя.
“Припустимо, чоловік жадає сексу втрьох, а його партнерка категорично проти. Якщо ви при цьому хочете залишитися разом, важливо працювати над відносинами в цілому. Наскільки взагалі задовольняються ключові потреби – його і її – в цих відносинах? Коли кожен отримає любов і прийняття, яких потребує, питання про груповий секс може відпасти саме собою”, – говорить експерт.
У будь-якому випадку, каже Світлана Пашкевич, обговорюючи інтимні фантазії один одного, слід дотримуватися кількох важливих правил.
1. Згода на експерименти повинна бути обопільним. Якщо ж один з партнерів погоджується на щось виключно зі страху втратити/розсердити свою другу половину, ні до чого хорошого це не призведе. Згода проти власної волі загрожує розладами відносин, зниженням потягу до партнера, порушеннями психоемоційного стану людини. Для пари це завжди шлях в нікуди.
2. Завжди важливо залишати простір для відмови. І сприймати небажання іншої людини як прояв її вільної волі, а не як нелюбов до вас або образу ваших почуттів.
3. Відмова повинна бути делікатною. Не принижуйте при цьому саму людину і її найпотаємніші бажання, якими вона поділилася. Таке ставлення вбиває довіру в парі.
4. Якщо не знаєте, що сказати, візьміть паузу. Варто прокрутити запропонований партнером сценарій в голові та прислухатися до того, які почуття і бажання це викликає. Проаналізувати свої внутрішні перешкоди: це сором або щось більше, наприклад, принципова незгода.
5. Спробувати втілити не саму фантазію, а сценарій. Наприклад, можна “пограти” у зґвалтування. Однак при цьому проговорити заздалегідь, що дозволено робити, а що – ні. Також вкрай важливо узгодити стоп-слово, за яким гра повинна негайно припинитися.
