В Україні в різних містах вартість тепла і гарячої води може відрізнятися вдвічі.
- джерело.
Кабінет міністрів на засіданні 19 червня ухвалив рішення розробити проект і затвердити максимальні ціни, вище за які тариф встановлювати не можна.
Про те, до чого можуть призвести нові правила, як відрізняються тарифи в різних містах і наскільки можуть знизити ціни – в матеріалі OBOZREVATEL.
Граничні тарифи на комуналку: що це таке?
Українці платять за комуналку за різними тарифами. Всі ціни, крім електроенергії, відрізняються залежно від продавця. В середньому приблизно 70% у структурі тарифу на опалення і гарячу воду – газ. І за нього всі постачальники платять майже одну ціну (різниця може становити до 20-40 коп. за куб).
А ось вартість Гкал тепла може відрізнятися більш ніж удвічі. Одні платять по 4 тис. за Гкал, інші – 1,2 тис., обурився на засіданні Кабміну прем’єр Володимир Гройсман. Він дав доручення розробити постанову, яка обмежить максимальну вартість комунальних послуг.
Що цікаво, Кабінет міністрів не повинен впливати на тарифи на опалення. У рамках децентралізації невеликі населені пункти отримали право самі, на засіданні місцевих рад, ухвалювати рішення щодо цін. А для порівняно великих міст працює Національна комісія в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Там перевіряють розрахунки і затверджують їх.
Міністр юстиції Павло Петренко заявив, що Гкал тепла має коштувати в Україні приблизно 1,3 тис. грн. “Чому, наприклад, у Кіровоградській області повинні платити 2100 гривень – майже вдвічі більше. У Волинській – 1800 гривень. Це фактично великий обман місцевими постачальниками мільйонів українців”, – обурився політик.
Саме Мін’юст повинен підготувати рішення про введення максимальних цін. Проект вони мають розробити спільно з Мінрегіонбудом. Там же менш оптимістично оцінюють ініціативу глави Кабміну. Міністр Геннадій Зубко спробував пояснити прем’єру, що є невеликі постачальники, яким буде складно за півроку до старту опалювального сезону зробити щось, щоб новий, нижчий тариф, виявився економічно обґрунтованим.
А якщо собівартість Гкал перебуватиме на рівні, наприклад, 3 тис. грн, проте отримувати вони будуть лише 2 тис., то така різниця дуже швидко доведе підприємство до банкрутства.
Чому одні платять вдвічі більше за інших?
Уявімо, що у постачальника тепла є 10 тис. клієнтів. Щоб порахувати економічно обґрунтований тариф, йому потрібно всі витрати, зокрема і втрати під час транспортування, зарплати й інвестиції, розділити на всіх своїх споживачів. Припустимо, зарплати, втрати під час транспортування, генерації – 1 одиниця. Кожен постачальник у такому випадку заплатить 1/10 тис. від цієї суми.
Якщо ж замість 10 тис. залишиться всього 1 тис. споживачів, то й витрати на зарплати і втрати виростуть у 10 разів. У багатьох дрібних містах місцева влада дозволила відмовлятися від центрального опалення і переходити на автономне. Але таке рішення реалізували частково – в одному багатоповерховому будинку залишилися і ті, хто користується центральним опаленням, і ті, хто самі обігріваються котлом. Це призвело до того, що тарифи на Гкал злетіли.
Інша проблема – якщо гроші на модернізацію не виділяли, труби “втрачають” тепло дорогою до будинку, а платять за це – споживачі. Гройсман переконаний: у всьому винна безпосередньо місцева влада. У тих містах, де на модернізацію, нові котельні і т. д. виділяли гроші, – тарифи низькі й люди задоволені. А там, де комунальним господарством не займалися, люди повинні переплачувати.
Проблема в тому, що за півроку, за всього бажання, грошей на те, щоб утеплити, полагодити і модернізувати не вистачить. Бюджети вже сформовані й активно витрачаються.
Як зміняться тарифи після рішення Кабміну
За інформацією OBOZREVATEL, нині в уряді розглядають два варіанти перегляду цін: введення граничного тарифу або обов’язкового зниження ціни на певний відсоток. Обидва підходи викликають безліч питань.
По-перше, якщо всіх зобов’яжуть знизити ціни, що робити тим, у кого вже економічно аргументована ціна і хто вже ефективно розпоряджається коштами. По-друге, якщо введуть максимальну ціну, що буде з тими, хто вже через зношену інфраструктуру й невелику кількість споживачів має економічно обґрунтований тариф у розмірі вище максимального.
За оцінками Гройсмана, вартість тепла в середньому по країні знизитися на 15-20%. “Я даю доручення Мінрегіонбуду та Мін’юсту, щоб внести на наступне засідання обмеження цін на тепло й гарячу воду, яка набуде чинності з наступного опалювального сезону”, – заявив він 19 червня.
Як приклад необґрунтованої різниці Гройсман озвучив тарифи в декількох містах. Так, Гкал тепла в Києві коштує 1,6 тис. грн, у Чернівцях – 1,4 тис. грн, а в Кропивницькому – приблизно 2,1 тис. грн. “Різниця вдвічі!” – обурився прем’єр.
